ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  42/491

16.01.08

За позовом Комунального підприємства “Господар” Дарницького району м. Києва

до Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” м. Києва

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Централізована енергопостачальна компанія” м. Києва

про зобов’язання вчинити певні дії,

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Міхо К.В., Пінчук М.М.,

від відповідача Бескоровайний О.В.,

від третьої особи Білоусов В.В.

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2007 року Комунальне підприємство “Господар” Дарницького району м. Києва звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 2025 від 6 листопада 2002 р. “Про прийняття-передачу відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж, об’єктів комунального призначення та об’єкта соціальної інфраструктури Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат”, № 1786 від 25 вересня 2003 р. “Про внесення змін та доповнень до розпорядження № 2025 від 6 листопада 2002 р.”, № 2286 від 10 грудня 2003 р. “Про прийняття-передачу відомчих гуртожитків Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат”, розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 846 від 20 грудня 2002 р. “Про прийняття у комунальну власність територіальної громади Дарницького району м. Києва відомчого житлового фонду Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат”, рішення Дарницької районної у місті Києві ради № 36 від 24 грудня 2003 р. “Про прийняття у комунальну власність територіальної громади Дарницького району м. Києва гуртожитків Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат” до комунальної власності територіальної громади міста Києва були прийняті та передані йому на баланс жилі будинки по вул. Зрошувальній, 3-Б та 10 у м. Києві. Зовнішні інженерні мережі, об’єкти комунального призначення та обладнання об’єктів енергопостачання відомчого житлового фонду було передано в управління відповідачу.

Посилаючись на те, що відповідач як постачальник електричної енергії всупереч вимог Правил користування електричною енергією відмовляється здійснювати поквартирний облік споживання електричної енергії у вищезгаданих будинках, позивач просив задовольнити позов та зобов’язати відповідача здійснювати поквартирний облік споживання електричної енергії жилих будинків по вул. Зрошувальній, 3-Б та 10 у м. Києві шляхом укладення окремих договорів про користування електричною енергією з наймачами (власниками) квартир відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що між ним та позивачем відсутні договірні відносини з приводу постачання електричної енергії до жилих будинків по вул. Зрошувальній, 3-Б та 10 у м. Києві, постачання електричної енергії до цих будинків здійснюється на підставі договору з Товариством з обмеженою відповідальністю “Централізована енергопостачальна компанія”, в якому позивач вказаний як субспоживач, забезпечення поквартирного обліку електричної енергії, спожитої мешканцями цих будинків, можливе після приведення внутрішньобудинкових електричних мереж та розрахункових засобів обліку споживачів у відповідність до вимог нормативно-технічних актів.

До у часті у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Товариством з обмеженою відповідальністю “Централізована енергопостачальна компанія”. Третя особа у письмових поясненнях, її представник у судовому засіданні підтвердив факт постачання електричної енергії до належних позивачу жилих будинків по вул. Зрошувальній, 3-Б та 10 у м. Києві на підставі договору з відповідачем № 2086093 про постачання електричної енергії від 18 червня 2003 р. та договору з позивачем № 21 про спільне використання кабельних електромереж основного споживача від 1 січня 2004 р. Пояснив, що не заперечує проти укладення між відповідачем та мешканцями згаданих будинків прямих договорів постачання електричної енергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації № 2025 від 6 листопада 2002 р. “Про прийняття-передачу відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж, об’єктів комунального призначення та об’єкта соціальної інфраструктури Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат”, № 1786 від 25 вересня 2003 р. “Про внесення змін та доповнень до розпорядження № 2025 від 6 листопада 2002 р.”, № 2286 від 10 грудня 2003 р. “Про прийняття-передачу відомчих гуртожитків Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат”, розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 846 від 20 грудня 2002 р. “Про прийняття у комунальну власність територіальної громади Дарницького району м. Києва відомчого житлового фонду Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат”, рішення Дарницької районної у місті Києві ради № 36 від 24 грудня 2003 р. “Про прийняття у комунальну власність територіальної громади Дарницького району м. Києва гуртожитків Акціонерного товариства відкритого типу “Київський м’ясокомбінат” до комунальної власності територіальної громади міста Києва були прийняті та передані на баланс позивачу, зокрема, жилі будинки по вул. Зрошувальній, 3-Б та 10 у м. Києві.

Вказані обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних розпоряджень, рішення, поясненнями позивача і не заперечені відповідачем та третьою особою.

Належні позивачу електроустановки у будинках по вул. Зрошувальній, 3-Б та 10 у м. Києві до мереж відповідача не приєднані. Договірних відносин між сторонами по справі з приводу постачання електричної енергії до цих будинків немає. Постачання позивачу електричної енергії до вказаних будинків здійснює третя особа на підставі договору № 21 про спільне використання кабельних електромереж основного споживача від 1 січня 2004 р. Відповідач у справі є постачальником електричної енергії для третьої особи на підставі договору № 2086093 про постачання електричної енергії від 18 червня 2003 р.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями сторін та третьої особи, наявними у матеріалах справи копіями згаданих договорів, актом № 04-01-001257 від 9 лютого 2007 р.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач є енергопостачальником, третя особа –абонентом, позивач –субабонентом.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 277 ГК України абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Таким чином, відповідач, який не є енергопостачльником позивача, не порушив прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері постачання електричної енергії до належних тому жилих будинків, у тому числі, щодо правильності обліку споживання електричної енергії.

У разі, якщо на думку позивача, були порушені його права щодо належного обліку споживання електричної енергії, він не позбавлений можливості звернутися в установленому порядку за захистом свого права до його енергопостачальника.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вимоги позивача стосуються фактично зобов’язання відповідача укласти з наймачами (власниками) квартир у належних йому будинках окремих договорів на користування електричною енергією.

У силу вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України “Про житлово-комунальні послуги” позивач не наділений правом звернення в суд в інтересах фізичних або юридичних осіб –наймачів або власників квартир багатоквартирних жилих будинків з вимогою до енергопостачальної організації про укладення між ними договорів на користування електричною енергією.

Враховуючи, що права позивача у спірних правовідносинах не порушені, у позову відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі господарські витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Комунального підприємства “Господар” Дарницького району м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                                     П.І.Паламар