4 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м.Києва від 5 травня  2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

Міністерство внутрішніх справ України звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про виселення та стягнення суми заборгованості по оплаті користування гуртожитком та електроенергією, посилаючись на те, що у відповідача немає правових підстав для проживання у АДРЕСА_1, оскільки у грудні 2004 року він був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ, крім того, тривалий час не оплачував користування гуртожитком та електроенергією, внаслідок чого утворився борг в сумі 1124 грн. 30 коп. Позивач просив виселити ОСОБА_1 із гуртожитку та стягнути з нього 1124грн. 30 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 19 січня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 5 травня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі МВС України просить скасувати ухвалу апеляційного суду та частково скасувати або змінити рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги про виселення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні позову про виселення, суд виходив із того, що підставою для звернення міністерства з позовом до відповідача було його звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, однак на час розгляду справи ОСОБА_1 працює у системі органів МВС України - водієм на Центральній базі ресурсного забезпечення МВС України.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом Міністерства внутрішніх справ України до ОСОБА_1 про виселення та стягнення суми заборгованості по оплаті користування гуртожитком та електроенергією, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 19 січня 2006 року та ухвалу апеляційного суду м.Києва від 5 травня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити Міністерству внутрішніх справ України

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін