5 жовтня 2006 року                                                м.Київ

             Суддя Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2006 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів та суду, посилаючись на те, що у грудні 2002 року відносно нього незаконно було порушено кримінальну справу, яку 17 жовтня 2003 року закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину; при розгляді кримінальної справи в Новгородківському районному суді він неодноразово звертався із клопотаннями про закриття справі, які суд не розглядав і такими діями порушено його права, чим заподіяно моральну шкоду. Заявник просив стягнути  із державного бюджету 600000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 квітня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2006 року, в задоволенні заяви відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та вирішити питання по суті, не передаючи справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з таких підстав.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки  матеріалів справи.

 Із змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що відмовляючи в задоволенні заяви, суд виходив із того, що ухвалою суду від 22 квітня 2004 року ОСОБА_1 було відшкодовано 10000 грн. моральної шкоди за незаконне притягнення як обвинуваченого по кримінальній справі; інші обставини, з якими заявник пов'язує заподіяння йому моральної шкоди, не передбачені Законом України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” як підстава для відшкодування такої  шкоди, крім того, заявник не довів, що були незаконними дії суду при розгляді  24 березня та 22 квітня 2003 року порушеної проти нього кримінальної справи.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або  вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність перевірки матеріалами справи.

Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

       На підставі наведеного та керуючись пунктом 5 частини 3 статті 328 ЦПК України,

у  х  в  а  л  и  в :

            Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_1про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями правоохоронних органів та суду, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 13 квітня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 7 червня 2006 року.

             Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

                              Суддя

             Верховного Суду України                                                                  Ю.Л.Сенін