ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2011 року № 2а-6520/11/2670
В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
до Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Святошинському районі міста Києва звернулася до суду з позовом про стягнення з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1 208,60 грн.
Ухвалою суду від 12 травня 2011 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 9 червня 2011 року.
В судове засідання 9 червня 2011 року з’явився представник позивача, представник відповідача не з’явився. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення представник відповідача отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі та повістку про виклик 21 травня 2011 року.
Враховуючи неявку відповідача в судове засідання, суд відклав розгляд справи на 30 червня 2011 року.
В судове засідання 30 червня 2011 року сторони не прибули, будь-яких клопотань чи пояснень про причину неявку суду не надали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час, місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Пункт 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи неявку сторін в судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.
В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України, Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та зазначає, що Суб’єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за період з 20 березня по 20 листопада 2009 року у розмірі 1 200,00 грн., в зв’язку з яким нараховано пеню у розмірі 8,60 грн.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією 22 березня 1999 року. Місце проживання ОСОБА_1 –АДРЕСА_1.
16 грудня 2008 року відповідач звернувся до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва, на підставі зазначеної заяви відповідача, 2 квітня 2008 року видала Суб’єкту підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_1 свідоцтво про сплату єдиного податку № НОМЕР_2, термін дії якого з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Згідно ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Указ № 727) спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, зокрема для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Статтею 2 Указу № 727 передбачено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до ст. 4 Указу № 727 для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації.
Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і повернення до раніше встановленої системи оподаткування суб'єкти малого підприємництва можуть здійснювати з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) у разі подання відповідної заяви до органів державної податкової служби не пізніше ніж за 15 днів до закінчення попереднього звітного (податкового) періоду (кварталу).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб за період з березня 2009 року по листопад 2009 року.
Згідно ст. 3 Указу № 727 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
В 2009 році Святошинською районною у м. Києві радою затверджена ставка єдиного податку на 2009 рік для фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються роздрібною торгівлею автомобільними деталями та приладами в розмірі 200 грн.
Отже, за Суб’єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 обліковується податковий борг по сплаті єдиного податку в розмірі 1 200 грн.
Крім того, відповідачу за несвоєчасну сплату податкового боргу нараховано пеню в розмірі 8,60 грн.
Відповідно до п.п. 16.4.1. ст.. 16 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»(який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 2181-ІІІ) пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Таким чином, загальна сума податкового боргу Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 складає 1 208,6 грн.
Позивачем, з метою стягнення податкового боргу, направлено відповідачу першу податкову вимогу від 31 березня 2009 року № 1/1150 та другу податкову вимогу від 7 червня 2010 року № 2/1587.
Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу (п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 181-ІІІ).
Вказані вимоги представник відповідача отримав відповідно 5 травня 2010 року та 22 червня 2010 року.
Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України (ст. 5 Указу № 727).
Станом на день розгляду спору заборгованість, визначена вказаними вимогами відповідачем не сплачена, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до п.п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 1 208,6 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (місце проживання: 03170, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 1 208 (одна тисяча вісім) грн. 60 коп. на р/р 34210379700009, код платежу 18050200, одержувач –УДК у Святошинському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077945, банк ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя М.А.Бояринцева