Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
23 червня 2011 р. №2а-5178/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участю: представника позивача - Шкирида Л.Ю.,
представника відповідача - Приходько Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питання покарань в Харківській області №100" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№100)" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 20675,44 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 124,00 грн., загальну суму 20799,44 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, в обґрунтування поданих заперечень зазначила, що Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№100) згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" є казенним підприємством, яке здійснює некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.
Відповідач вказує, що згідно "Інструкції про порядок добору, вивчення, оформлення її кандидатів на посади рядового та навчального складу та проведення спеціальної перевірки осіб, які приймаються на службу (роботу) до кримінально-виконавчої системи України", затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 15.05.2000 року №94, на роботу до органів кримінально-виконавчої системи мають бути прийняті особи, що пройшли медичне обстеження. За таких обставин, з позиції відповідача працевлаштування інвалідів на підприємстві було неможливим.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з’ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Державне підприємство "Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№100)" засноване на державній власності і входить до сфери управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, що підтверджується Статутом підприємства.
Як вбачається зі звіту Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№100)" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік (форма №10-ПІ), який подано до Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 28.01.2011р. за вх.№1733, середньооблікова кількість штатних працівників становила 57 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів – 1 особа, а також кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - 2 особи.
Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2010 році для відповідача становив 2 особи, що визначено в розрахунку суми боргу.
Згідно положень статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Таким чином, відповідачем не виконано норматив робочих місць з працевлаштування інвалідів у кількості 1 особа (гр. 03 – гр. 02 Звіту = 2 – 1 = 1 особа). Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2010 рік на підприємстві становила 20675,44 грн. (графа 05 звіту), тому сума адміністративно-господарських санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідом становить 20 675,44 грн.
Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Вказана вище адміністративно-господарська санкція застосовується за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, відповідно до ч.5 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, для яких це місце роботи є основним.
Працевлаштування – це система організаційних, економічних і правових заходів, направлених на забезпечення трудової зайнятості населення.
Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що покладення на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, обов’язку працевлаштування інвалідів, передбачає виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, створення для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечення інших соціально-економічних гарантій, а також надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів.
Згідно з вимогами пп. "в" п.1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", державна служба зайнятості гарантує працездатному населенню у працездатному віці безоплатне сприяння у підборі підходящої роботи та відповідно до частини другої ст.19 Закону України "Про зайнятість населення", державна служба зайнятості має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад), зокрема інвалідів, які звертаються до служби відповідно до рівня їх освіти професійної підготовки, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації і знань та з урахуванням їх побажань.
Згідно з пункту 2 "Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007р. роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року №803-ХІІ підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Таким чином, законодавством передбачений обов’язок щомісячного подання підприємствами, установами і організаціями незалежно від форми власності звітності про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, до місцевих центрів зайнятості.
Державне підприємство "Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№100)" не подавало до Харківського обласного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН "Про наявність вакансій" із зазначенням вакансій для інвалідів, наявних на підприємстві у 2010 році, що підтверджується довідкою №ХОЦЗ-03-1788 від 29.04.2011 року.
Судом встановлено факт невиконання роботодавцем заходів щодо інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органів працевлаштування.
Посилання відповідача на положення пунктів 3.5 та 5.9 "Інструкції про порядок добору, вивчення, оформлення її кандидатів на посади рядового та начальницького складу та проведення спеціальної перевірки осіб, які приймаються на службу (роботу) до кримінально-виконавчої системи України", затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 15.05.2000 року №94, як на підставу, що унеможливлювала працевлаштування інвалідів на підприємстві, суд вважає неправомірним та безпідставним.
Як встановлено під час судового розгляду справи, протягом 2010 року відповідачем не подавалась звітність за формою 3-ПН "Про наявність вакансій" до центру зайнятості, тобто не було вжито належних заходів для виконання нормативу робочих місць для інвалідів, що і стало основною причиною неможливості направлення та працевлаштування інвалідів на зазначеному підприємстві.
Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Отже, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами, відповідач зобов’язаний був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 20675,44 грн., сума нарахованої пені становить 124,00 грн., що підтверджується розрахунком суми позову.
На момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом вказана сума адміністративно-господарських санкцій та пені відповідачем у добровільному порядку не сплачена.
Відповідно до ст.250 Господарського кодексу України встановлено строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до вказаної статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушень, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Судом встановлено, що зазначені строки додержані позивачем при зверненні до суду.
Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та з відповідача підлягають стягненню адміністративно-господарські санкції та пеня у розмірі 20799,44 грн.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ від 21 березня 1991 року, ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01 березня 1991 року № 803-ХІІ, п. 2, 3, 4 "Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 100)" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Темнівської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (№ 100)" (код ЄДРПОУ 08680906, юридична адреса: 62493, Харківська область, Харківський район, с.Темнівка, вул.Харківська, 3, розрахунковий рахунок 26008311308500 в АТ "Укр Сиббанк", МФО 351005) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 14070760, юридична адреса: 61022, м.Харків, Майдан Свободи 5, Держпром, 1 під., 1 поверх, к.16, одержувач: р/р 31219230700003 МФО 851011, код одержувача:24134567, УДК у Дзержинському районі м.Харкова) адміністративно-господарські санкції за не зайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у сумі 20675,44 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 124,00 грн., на загальну суму 20799.44 грн. (двадцять тисяч сімсот дев'яносто дев'ять гривень 44 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 01.07.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.