Справа № 2а/1570/3627/2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді –Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання –Мануліковій О.О.,
за участю сторін:
від позивача представник - ОСОБА_1, за довіреністю
від відповідача представник - ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер Грейн»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 05.05.2011 року № 0000772350/0 про зменшення позивачу розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 287 158 грн.
В С Т А Н О В И В:
До суду з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Астер Грейн»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 05.05.2011 року № 0000772350/0 про зменшення позивачу розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 287 158 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що позапланова невиїзна перевірка, за результатами якої був складений акт № 2384/23-5/32020672 від 20.04.2011 року була проведена з порушенням вимог ст. ст. 78, 79, 86 Податкового кодексу України, оскільки позивач отримав наказ про проведення перевірки та письмове повідомлення про перевірку лише 11 травня 2011 року, тобто після закінчення перевірки, також відповідачем не надавався позивачу примірник вказаного акту перевірки. Вищевикладені порушення, на думку позивача, є підставою для визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 05.05.2011 року № 0000772350/0 про зменшення позивачу розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 287 158 грн., прийнятого на підставі цього акту. Також позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення суперечить результатам попередніх перевірок, що проводилося податковим органом та висновки перевіряючих щодо невірного формування позивачем від’ємного значення ПДВ у податковій декларації ПДВ за лютий 2011 року є незаконними та такими, що суперечать приписам ст. 200 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлені по справі наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Астер Грейн»зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси.
Судом встановлено, що позивачем була подана до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкова декларація з ПДВ за лютий 2011 року (а.с. 37-41).
На підставі наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 08.04.2011 року № 1003 «Про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Астер Грейн» (а.с. 120), повідомлення про перевірку № 382/10/235 (а.с. 121) фахівцями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Астер Грейн»з питання правомірності визначення залишку від’ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів за період 2011 року, за результатами якої складено акт від 20.04.2011 року № 2384/23-5 (а.с. 116-119).
Вказаним актом зафіксовано, що в порушення пп. 5.12.4. п. 5.12. ст. 5 наказу ДПА України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»відповідачем зазначено у декларації з ПДВ за лютий 2011 року у рядку 26 залишок від’ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 3 287 158 грн., за даними у рядках 24 та 25 вказаної декларації - нуль гривень. З цих підстав перевіряючи прийшли до висновку щодо завищення позивачем залишку від’ємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 3 287 158 грн.
На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було винесено податкове повідомлення - рішення форми «В4»від 05.05.2011 року № 0000772350/0 про зменшення позивачу розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 287 158 грн. (а.с. 12).
Судом досліджені акт перевірки ДПІ у Приморському районі від 16.09.2010 року № 10905/233/32020672 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Астер Грейн»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року»(а.с. 15-30), акт перевірки ДПІ у Приморському районі від 25.11.2010 року № 16857/23-5/32020672 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Астер Грейн»з питань формування від’ємного значення з податку на додану вартість у серпні 2010 року»(а.с. 31-36), податкові накладні вибірково, які приймали участь у формуванні податкового кредиту (а.с. 42-83) та виписки з банківських рахунків (а.с. 85-100), податкові декларації з ПДВ за січень 2011 року, з січня 2010 року по грудень 2010 року (а.с. 130-232).
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України та наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», який втратив чинність 04 березня 2011 року.
Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами
державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Пунктом 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України передбачені обставини, за наявністю хоча б однієї із яких проводиться документальна позапланова виїзна перевірка. Підпунктом 78.1.8. цієї статті кодексу передбачена обставина, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. У даному випадку документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Відповідно до п. 79.2. ст. 79 цього кодексу, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Проаналізувавши вище приведені норми Податкового кодексу України, встановлені обставини та докази по справі у сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем була проведена перевірка в порядку, спосіб та в межах повноважень, наданих законодавством України.
Відповідно до ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з
пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого
відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах
постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
На час подання позивачем до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року діяв наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(надалі-Порядок).
Відповідно до п. 5.11. цього Порядку, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з
податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу
податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової
декларації наступного звітного (податкового) періоду). Згідно з п. 5.12. Порядку, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2) до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) до податкової декларації з податку на додану вартість).
Відповідно до п. 5.12.4. вказаного Порядку, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду).
Вказаним наказом затверджена форма податкової декларації з ПДВ, яка й заповнювалось відповідачем, відповідно до якої рядок 26 це різниця між показниками рядка 24 (залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду) та рядка 25 (сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню).
Дослідивши податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року позивача, судом встановлено, що у рядку 26 зазначена сума 3 287 158 грн., між тим у рядках 24 та 25 декларації зазначено –0 грн. Також, дослідивши податкові декларації з ПДВ за січень 2011 року та за період з грудень 2010 року по жовтень 2010 року, судом встановлено, що в цих деклараціях теж відображалась сума у рядку 26, із зазначенням в рядках 24 та 25 –0 грн., що суперечить вище приведеним вимогам Податкового кодексу України та Порядку.
Судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на порушення відповідачем проведення перевірки, оскільки власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки (якщо таке й мало місце) не звільняє платника податків від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.
Також судом не приймаються до уваги посилання представника позивача на те, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення суперечить результатам попередніх перевірок ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оскільки дослідивши копії актів перевірки ДПІ у Приморському районі від 16.09.2010 року № 10905/233/32020672 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Астер Грейн»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.03.2010 року»(а.с. 15-30), та від 25.11.2010 року № 16857/23-5/32020672 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Астер Грейн»з питань формування від’ємного значення з податку на додану вартість у серпні 2010 року»(а.с. 31-36) та податкових декларації з ПДВ за 2010 рік, судом встановлено, що вказані перевірки не охоплювали перевірку правомірності складання рядку 26 декларації, в той час, із податкових декларацій з ПДВ за 2010 рік, вбачається, що рядок 26 з порушенням Порядку позивач розпочав заповнювати тільки з жовтня 2010 року, до цього часу цей рядок заповнювався з дотриманням Порядку (рядок 26 = рядок 24 –рядок 25).
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», за формою «В4» оформлюються податкові повідомлення –рішення про зменшення від’ємного значення податку на додану вартість платника.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове –повідомлення рішення винесене Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси правомірно та обґрунтовано, та відсутні правові підстави для визнання його нечинним.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду відповідач по справі, як суб’єкт владних повноважень, виконав покладені на нього обов’язки щодо доказування правомірності своїх дій та прийнятого рішення.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об’єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю.
Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.
На підставі викладеного, відповідно до положень Податкового кодексу України, наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-163 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер Грейн»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 05.05.2011 року № 0000772350/0 про зменшення позивачу розміру від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3 287 158 грн. –відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в Одеський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції в порядку та строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текс постанови складений05 липня 2011 року .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко