Справа № 4313/10/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 червня 2011 року
У залі судових засідань № 25
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.
при секретарі судового засідання - Бобровській О.Ю.
за участю сторін:
представника позивача - ОСОБА_1 (по довіреності)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулась Ізмаїльська об’єднана державна податкова інспекція Одеської області з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 103417 грн. 97 коп., а саме: по податку на додану вартість у розмірі 72900 грн., по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30398 грн., по єдиному податку у розмірі 119 грн. 97 коп., мотивуючи позовні вимоги тим, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 103417 грн. 97 коп., яка станом на теперішній час не погашена.
Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав.
Відповідач в судове засідання двічи не з'явився, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та завчасно у відповідності до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судчинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради Одеської області 25.07.2002 року здійснена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію Серії НОМЕР_2 (аркуш справи 6).
На обліку платника податків фізична особа –підприємець ОСОБА_2 знаходиться у Ізмаїльській об’єднаній державній податковій інспекції Одеської області з 05.08.2002 року (аркуш справи 7).
Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 знаходиться на спрощеній системі оподаткування обліку і звітності з 01.01.2009 року, що підтверджується її заявою (аркуш справи 8).
Головним державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Абрамовою Р.В., головним державним податковим інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Затинченко Г.В. з 15.04.2009 року по 27.04.2009 року проведено планову документальну перевірку фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт №100011701НОМЕР_1 від 30.04.2009 року (аркуші справи 87-90).
Перевіркою встановлено порушення фізичною особою –підприємцем ОСОБА_2 умов перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме у 3 кварталі 2007 року встановлено перевищення на 27200 грн. граничної суми, яка обумовлена п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98, а саме 500 000 грн. та у відповідності до п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 відповідач повинен був перейти на загальну систему оподаткування, починаючи з 01.10.2007 року.
Виходячи із положень ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 року №13-92 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), ст. 3, п. 19.1а ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року №889-IV (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), які порушені відповідачем, позивачем виявлено заниження суми чистого доходу за 3 квартал 2007 року у розмірі 20400 грн. (27200 грн. –витрати (25% від суми перевищення = 6800 грн.) = 20400 грн.) та за 4 квартал 2007 року у розмірі 182250 грн. (243000 грн. –витрати 25% (60750 грн.) = 182250 грн. та як наслідок заниження податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницькою діяльністю в сумі 15% від чистого доходу, тобто 3060 грн в 3 кварталі 2007 року та 27338 грн. в 4 кварталі 2007 року. Загальна сума складає 30398 грн.
Враховуючи те, що протягом 2007 року фізична особа –підприємець ОСОБА_2 фактично отримала виручку від надання послуг у розмірі 770200 грн. (при цьому перевищення у 500 000 грн. розпочалося у вересні 2007 року) з отриманих протягом жовтня 2007 року оподаткованих оборотів у розмірі 243000 грн., в порушення п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), відповідачем не сплачено до бюджету податку на додану вартість за жовтень 2007 року у розмірі 48600 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ направлено податкове повідомлення-рішення №0001081701/2 від 12.10.2009 року про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання у розмірі 72900 грн. (у тому числі за основним платежем у розмірі 48600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24300 грн.) та податкове повідомлення-рішення №0001091701/2 від 12.10.2009 року про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 суми податкового зобов'язання у розмірі 30398 грн. (аркуш справи 10).
18 листопада 2009 року головними державними податковими інспекторами відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Абрамовою Р.В., Затинченко Г.В. старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ Лапшиновою О.М. складено акт про неможливість вручення податкових повідомлень-рішень №3148, на підставі якого податкове повідомлення-рішення №0001081701/2 від 12.10.2009 року та податкове повідомлення-рішення №0001091701/2 від 12.10.2009 року розміщені на дошці податкових оголошень (аркуш справи 11).
Вищезазначені податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ відповідачем оскаржені не були, тому вважаються узгодженими.
Як вбачається із заяви відповідача на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, фізична особа – підприємець ОСОБА_2 займається роздрібною торгівлею взуттям та шкіро-галантерейними виробами (аркуш справи 8).
Згідно з додатком до рішення Ізмаїльської міської ради №339-V від 01.12.2006 року ставка єдиного податку для суб’єктів підприємницької діяльності, які займаються роздрібною торгівлею взуттям та шкіро-галантерейними виробами складає 160 грн. (аркуш справи 9).
Згідно з п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»від 3 липня 1998 року № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 за 11 місяців 2009 року повинна була сплатити єдиний податок у розмірі 1760 грн., але сплатила лише 1647 грн. 86 коп., тому у відповідача виникла заборгованість по єдиному податку у розмірі 112 грн. 14 коп.
У зв’язку з несвоєчасною сплатою єдиного податку на підставі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) відповідачу була нарахована пеня у розмірі 7 грн. 85 коп.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) на адресу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 направлена перша податкова вимога №1/737/9445/Р/24 від 27.05.2009 року на суму 112 грн. 14 коп., яка вручена відповідачу 02.06.2009 року, що підтверджується її підписом у зазначеній вимозі, а також друга податкова вимога №2/845 від 09.07.2009 року на суму 114 грн. 09 коп., яка отримана відповідачем 14.07.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, але у встановлені законодавством строки заборгованість не сплачена (аркуші справи 12-13).
Вищезазначені податкові вимоги Ізмаїльської ОДПІ відповідачем оскаржені не були, тому вважаються узгодженими.
Як вбачається з довідки про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум), щодо якого подається позов про стягнення коштів за рахунок майна по фізичній особі –підприємцю ОСОБА_2 заборгованість відповідача по податку на додану вартість складає 72900 грн., по податку з доходів фізичних осіб складає 30398 грн., по єдиному податку складає 119 грн. 97 коп. (аркуш справи 16).
Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-XII, зі змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.
Станом на 07.06.2011 року заборгованість відповідача залишається непогашеною.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню повністю.
Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 103417 грн. 97 коп., а саме: по податку на додану вартість у розмірі 72900 грн., по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30398 грн., по єдиному податку у розмірі 119 грн. 97 коп. –задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 72900 грн. на р/р 31118029700014, код платежу 14010100, одержувач –УДК в Ізмаїльському районі, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 30398 грн. на р/р 33215801700014, код платежу 11010200, одержувач –УДК в Ізмаїльському районі, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, по єдиному податку у розмірі 119 грн. 97 коп. на р/р 34218379700014, код платежу 16050200, одержувач –УДК в Ізмаїльському районі, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, код 23214695, МФО 828011.
Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14.06.2011 року
Суддя Л.І. Свида
14 червня 2011 року