Категорія №8.2.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 червня 2011 року Справа № 2а-3428/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Горпенюк О.А.
при секретарі Колесніковій Я.А.
за участю сторін:
представника позивача: Свірідов М.Ю., Яковенко І.В.
представника відповідача: Куликов О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь – Інвест» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення – рішення № 0001098013 на 315750,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
21.04.2011 Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь – Інвест» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення – рішення № 0001098013 на 315750,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
30.03.2011 Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Луганську був складено акт перевірки № 242/08-3/24190005 «Про результати документальної нев’їзної перевірки ТОВ «Сталь-інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платниками податків ПП «Металод» за жовтень 2009 року».
По результатам перевірки було винесено податкове повідомлення – рішення № 0001098013, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 315750.00, у тому числі 252600,00 грн. за основним платежем та 63150,00 грн. за штрафними санкціями. Податкове повідомлення – рішення було отримано позивачем 14.04.2011.
Позивач вважає податкове повідомлення – рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав.
В акті перевірки вказано, що відповідно до автоматизованої бази співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та наданої від Ленінської МДПІ м. Луганська інформації № 12052/23-7-22 ПП «Металод»: має стан платника, що до якого внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; вид діяльності – інші види оптової торгівлі, монтаж системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопровідні роботи, інші монтажні роботи; кількість працюючих – 1 особа; наявність основних фондів – відомості щодо наявності основних фондів відсутні; декларувало в жовтні 2009 року суму податкових зобов’язань з ПДВ по операціям з ТОВ Сталь – Інвест»; у декларації за жовтень 2009 загальна сума податкових зобов’язань склала 290104 грн., загальна сума податкового кредиту склала 282 851 грн., сума сплати ПДВ до бюджету склала 7253 грн.; податкова звітність з податку на додану вартість з липня 2010 не надається; податкова звітність з податку на прибуток за півріччя 2010 року відсутні;свідоцтво платника податку анульовано.
В акті зроблено висновок про відсутність у ПП «Металод» необхідного майна, наявності трудових ресурсів, виробничо – складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених право чинів та відсутність фактичного постачання товарів/послуг від постачальника. Згідно висновку податкової в акті – ТОВ «Сталь – Інвест» занижено суму податку на додану вартість на суму 252600 грн. в жовтні 2009 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив наступне.
Відповідач вважає податкове повідомлення рішення від № 0001098013 на 315750,00 грн. законним з наступних підстав.
Договір підряду від 31.07.2009 заключний між позивачем та ПП «Металод». ПП «Металод»: має стан платника, що до якого внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; вид діяльності – інші види оптової торгівлі, монтаж системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопровідні роботи, інші монтажні роботи; кількість працюючих – 1 особа; наявність основних фондів – відомості щодо наявності основних фондів відсутні; декларувало в жовтні 2009 року суму податкових зобов’язань з ПДВ по операціям з ТОВ Сталь – Інвест»; у декларації за жовтень 2009 загальна сума податкових зобов’язань склала 290104 грн., загальна сума податкового кредиту склала 282 851 грн., сума сплати ПДВ до бюджету склала 7253 грн.; податкова звітність з податку на додану вартість з липня 2010 не надається; податкова звітність з податку на прибуток за півріччя 2010 року відсутні; свідоцтво платника податку анульовано.
Позивачем не надано жодного доказу підтвердження того, що виконувались певні будівельно – монтажні роботи саме фахівцями ПП «Металод» - відсутні будь – які документи, що підтверджують знаходження таких фахівців на території об’єктів позивача та здійснення ними певних робіт.
Згідно пояснень директора ПП «Металод» підприємство ним створювалось не маючи за мету здійснення господарської діяльності, а лише з метою оформлення псевдоправочинів та отримання податкової вигоди. Засновник ПП «Метало», - Сугак М.В., не мав реальної можливості надавати позивачу послуги за договорами, підписати бухгалтерські документи та документи податкового обліку, укласти договір підряду, оскільки він не мав доступу ані до установчих документів, ані до печатки ПП «Металод».
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь – Інвест», - Яковенко І.В. в протоколі допиту свідка зазначила, що про ПП «Металод» ніколи не сула та позивач не має з цим підприємством ніяких фінансово – господарських взаємовідносин.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Закон України «Про податок на додану вартість» (далі закон № 168), визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.
Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сталь - Інвест» (ід. к. 24190005) зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради 15.05.2002, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А 00 № 486125. (а.с. 10)
Позивач з 01.08.1996 знаходиться на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганська згідно довідки №48/29-011 (а.с. 28)
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).
30.03.2011 Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Луганську був складено акт перевірки № 242/08-3/24190005 «Про результати документальної нев’їзної перевірки ТОВ «Сталь-інвест» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з платниками податків ПП «Металод» за жовтень 2009 року». (а.с. 31 – 42)
В акті перевірки вказано, що відповідно до автоматизованої бази співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та наданої від Ленінської МДПІ м. Луганська інформації № 12052/23-7-22 ПП «Металод»: має стан платника, що до якого внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; вид діяльності – інші види оптової торгівлі, монтаж системи опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, газопровідні роботи, інші монтажні роботи; кількість працюючих – 1 особа; наявність основних фондів – відомості щодо наявності основних фондів відсутні; декларувало в жовтні 2009 року суму податкових зобов’язань з ПДВ по операціям з ТОВ Сталь – Інвест»; у декларації за жовтень 2009 загальна сума податкових зобов’язань склала 290104 грн., загальна сума податкового кредиту склала 282 851 грн., сума сплати ПДВ до бюджету склала 7253 грн.; податкова звітність з податку на додану вартість з липня 2010 не надається; податкова звітність з податку на прибуток за півріччя 2010 року відсутні;свідоцтво платника податку анульовано.
В акті зроблено висновок про відсутність у ПП «Металод» необхідного майна, наявності трудових ресурсів, виробничо – складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених право чинів та відсутність фактичного постачання товарів/послуг від постачальника. Згідно висновку податкової в акті – ТОВ «Сталь – Інвест» занижено суму податку на додану вартість на суму 252600 грн. в жовтні 2009 року.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства – довідка.
По результатам перевірки було винесено податкове повідомлення – рішення № 0001098013, яким позивачу було збільшено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 315750,00, у тому числі 252600,00 грн. за основним платежем та 63150,00 грн. за штрафними санкціями. (а.с. 43)
Відповідно до пп. а) п. 1.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Між ТОВ «Сталь - Інвест» та ПП «Металод» укладений договір підряду № 25/09 від 31.07.2009, відповідно до якого ПП «Металод» зобов’язувалось виконати будівельно – монтажні роботи на об’єкті позивача. Загальна вартість робіт за п.п. 3.1. договору підряду 2000000,00 (два мільйони грн. 00 коп.) гривень.
Факт надання та прийняття вищевказаних робіт підтверджується позивачем актами приймання - передачі виконаних робіт за жовтень 2009 року (а.с. 52 – 56, 62 – 65, 73 – 78, 87 – 93, 106 – 115). Вартість виконаних робіт підтверджена позивачем довідками про вартість виконаних підрядних робіт (а.с. 51, 61, 72, 86, 105). Кількісні та вартісні показники використаних ресурсів при виконанні будівельно – монтажних робіт позивачем підтверджено відомостями використаних ресурсів витрат замовника (а.с. 57 60, 79 – 85, 116 – 121 - 126) та загальними відомостями ресурсів (а.с. 66 – 71, 94 - 104). Вартість виконаних робіт позивачем підтверджена довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року (а.с. 51, 61, 72, 86, 105) та податковими накладними від 09.10.2009 на суму 79849,20 грн. (а.с. 46), від 15.10.2009 на суму 105520,80 грн. (а.с. 47), від 21.10.2009 на суму 615925,20 грн. (а.с. 48), від 30.10.2009 на суму 243777,60 грн. (а.с. 49) від 30.10.2009 на суму 470524,80 грн. (а.с. 50).
Акт приймання - передачі виконаних робіт за жовтень 2009 року та податкові накладні підписані сторонами договору підряду, без зазначення осіб, що їх підписують (не вказані посада та ПІБ). В актах приймання - передачі виконаних робіт за жовтень 2009 року не зазначені дати приймання та передачі виконаних робіт.
Довідки про вартість виконаних підрядних робіт, відомості використаних ресурсів витрат замовника, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року підписані представником ПП «Металод» без зазначення посади та ПІБ цієї особи. Також, суд звернув увагу на те, що ці документи не підписані позивачем в графі «перевірив».
Надані позивачем акти звірки розрахунків (а.с. 166 - 167), рух по банку (168 – 169), журнал – ордер (а.с. 170), розрахунок з постачальником (а.с. 171) не є доказами оплати виконаних робіт позивачем та не підписані взагалі. Згідно виписок банку позивач перерахував ПП «Металод» згідно договору підряду № 25/09 від 31.07.2009 на загальну суму 865597,60 грн. (а.с. 185 – 192).
Сторони визнали, що надані Відповідачу під час перевірки документи та відображені в Акті перевірки, тотожні документам, долученим до матеріалів справи.
Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.
При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.
Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.
Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Виходячи з вищенаведеного, слід зазначити, що ст 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлена, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим виконання сторонами.
Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.
На необхідність безумовного дотримання зазначених положень КАС України, звертає увагу Вищий адміністративний суд України, зазначаючи в листі від 20.07.2010 р. № 1121/11/13-10, що по справах, пов'язаних з відшкодуванням ПДВ „...підлягає дослідженню правильність складання податкових накладних, податкових та митних декларацій, зокрема щодо наявності в них усіх передбачених законодавством реквізитів. Одночасно підлягають перевірці на предмет достовірності всі наведені у відповідних документах дані...".
Суд погоджується з доводами відповідача стосовно доведеності того факту, що ПП „Меьалод" створювалося не з метою здійснення господарської діяльності, а лише з метою оформлення псевдоправочинів та отримання податкової вигоди, що у сукупності з іншими доказами свідчить про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП „Металод".
Засновник та директор підприємства ПП „Металод" Сугак М.В. не мав реальної можливості надавати позивачу послуги за договором підряду від 31.07.2009.
Суд погоджується з ствердженням відповідача щодо недоведення позивачем факту дійсного виконання робіт працівниками ПП «Металод».
Позивачем до матеріалів справи не надано Списку на робітників ПП „Металод", які допускалися до проведення будівельно-ремонних робіт на території ТОВ «Сталь-Інвест» згідно договору № 25/09 від 31.07.2009, не зазначено, що на території ТОВ «Сталь-Інвест» роботи виконувалися саме фахівцями ПП „Металод".
Разом з тим суд не визнав належним доказом дійсного виконання робіт копії актів приймання - предачі робіт, які підписані сторонами, але навіть не зазначено посаду та ПІБ підрядчика («ПП «Металод»).
Суд вважає, що наявність у позивача належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.
Крім того, суд зазначає, що, відповідно до ст. 319 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.
Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідря дником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 323 Господарського кодексу України встановлено, що договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. N 668 (зі змінами згідно з постановою КМУ від 17.06.2009 р. N 601) (далі - Загальні умови). Абзацом 11 пункту 5 Загальних умов порядок залучення субпідрядників віднесено до істотних умов договору підряду.
Нікчемними є угоди у розумінні ст. 203, 215, 216 та ч. 1 ст. 228 ЦК України, оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об’єкту оподаткування та несплати податків до бюджету.
Згідно документів, наданих відповідачем (а.с. 164, 165, 149 - 154), суд приходить до наступного.
Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ Ленінської МДПІ м. Луганськ 03.12.2010. У ПП «Металод».
У ПП «Металод» встановлено факт відсутності необхідного майна, наявності трудових ресурсів, виробничо – складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених право чинів та відсутність фактичного постачання товарів/послуг від постачальника.
Від слідчого відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ було отримано постанову стосовно проведення перевірки ТОВ «Сталь – Інвест» з контрагентом ПП «Металод» № 745/7/26-153 від 16.02.2011.
Листом від 25.02.2011 № 3 70/7/08-3205 направлено відповідь до слідчого відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ щодо опису фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Металод».
Від слідчого відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ було отримано матеріали дій стосовно контрагента ПП «Металод» від 11.03.2011 № 1085/7/26-153, де вказано пояснення керівника ПП «Металод» Сугак М.В., а саме «Сугак М.В. не здійснював фінансово – господарської діяльності підприємства ПП «Металод», печатки не має, ніякі первинні документи та договори не підписував».
Витрати по виконанню будівельно – монтажних робіт у сумі 1515597 грн. не були включені до складу валових витрат відповідних податкових періодів. ПДВ у сумі 252599,60 було включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.
До Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «№Металод» від 22.02.2011 № 3105/7/08-3111 на суму ПДВ 252599,60 грн.
Згідно інформації, отриманої від Ленінської МДПІ у м. Луганську листом від 22.03.2011 № 12052/23-7-22 проведення документальної невиїзної перевірки неможливо, у зв’язку з тим, що ПП «Металод» не знаходиться за юридичною адресою.
ПП «Металод» створювалося не з метою здійснення господарської діяльності, а лише з метою оформлення псевдоправочинів та отримання податкової вигоди, що у сукупності з іншими доказами свідчить про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Металод».
Засновник та директор ПП «Металод» не мав реальної можливості надавати позивачу послуги за договором підряду, підписати бухгалтерські документи та документи податкового обліку, укласти угоди, оскільки він не мав доступу ані до установчих документів, ані до печатки ПП «Металод».
Згідно протоколу допита свідка директор ТОВ «Сталь – Інвест» Яковенко І.В. повідомлення про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень за ст. 385 КК України та пояснила, що з 01.07.2009 є директором товариства, займається керівництвом підприємства, про ПП «Металод» ніколи не чула, посадові особи ПП «Металод» їй не відомі. Якім чином ПП «Металод» відобразило в фінансово-господарській діяльності взаємовідносини з ТОВ «Сталь – Ін вест» пояснить не може.
Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що підставою визнання господарського зобов'язання недійсним є його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а частиною першою статті 208 цього Кодексу - наслідки визнання такого господарського зобов'язання недійсним.
Якщо спірне господарське зобов'язання (правочин) порушує публічний порядок, воно є нікчемним, у зв'язку з чим визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.
Вищий адміністративний суд України листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 зазначив, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається... дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також: реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Враховуючи вищевикладене на підставі п.2 ст.215 Цивільного Кодексу України слід зазначити: «недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин)... визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.»
Підставою недійсності правочину (п.1 ст.215) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та частинами 5 - 6 ст. 203 ЦКУ.
В зв’язку з чим суд приходить до висновку про нікчемність операцій визначення податкового кредиту, тому податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.
Фальшивість документа є підставою для відмови у наданні відповідного права, в тому числі і права на бюджетне відшкодування. Договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків.
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов’язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Враховуючи той факт, що діяльність ПП «Металод» мала ознаки фіктивного підприємництва, за юридичною адресою не знаходилися, проти засновника порушено кримінальні справи, скасовано свідоцтво ПДВ, а також те, що у позивача відсутня первинна документація, що відповідає вимогам діючого законодавства, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.
Таким чином суд вважає, що СДПІ ВПП у м. Луганську зробила вірний висновку щодо занижения суму податку на додану вартість в розмірі 252600 грн. в жовтні 2009 року.
Виходячи з вищевказаного, суд приходить до висновку, що до необґрунтованості позову.
Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі викладеного, суд вважає оскаржуєме податкове повідомлення - рішення від № 0001098013 на 315750,00 такими, що відповідає нормам діючого законодавства, а позовні вимоги відповідача необґрунтованими, тому суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 22 червня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь – Інвест» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення – рішення № 0001098013 на 315750,00 грн. відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 29 червня 2011 року.
Суддя О.А. Горпенюк