ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5048/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боженко Наталії Василієвни
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Пруднікової Н.В.
Новікової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства заводу «Дніпропластмас» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про визнання дій незаконними, -
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство завод «Дніпропластмас» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання дій незаконними.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Законом України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов’язок підприємств з коштів, призначених на оплату праці, вносити до Пенсійного фонду України плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Оскільки в Україні списки № 1 та № 2 професій та посад, вперше були затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 року, то відповідач безпідставно та незаконно врахував при обчислені сум, які належать до відшкодування ВАТ Завод "Дніпропластмас", стаж роботи працівників за період до 11.03.1994 року. Що призвело до незаконного завищення грошових сум, які підлягають відшкодуванню позивачем та порушило його права.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та пояснив суду, що відповідач безпідставно та незаконно врахував при обчислені сум, які належить до відшкодування позивачем, стаж роботи за період до 11.03.1994 року.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що особам, які до і після 01.01.1992 р. працювали на роботах, передбачених списками №1 і №2, і на підприємстві проведена атестація робочих місць, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». ЗАТ завод «Дніпропластмас» зобов’язано вносити з коштів, призначених на оплату праці, плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінету Міністрів України. Порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, регламентується розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, № 21-1 від 19.12.2003 року. Таким чином, посилання позивача на порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій по списку №1, що діяв до набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» в даному випадку є не доречним. А також на те, що відповідач безпідставно та незаконно враховує при обчисленні сум, стаж роботи працівників за період до 11.03.1994 року. Враховуючи зазначене просить в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
19.02.1991 року закрите акціонерне товариство завод "Дніпропластмас" зареєстровано як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська за реєстраційним номером 04060404746, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 8).
Відповідно до п. «а», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-12 (надалі – Закон України «Про пенсійне забезпечення») право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Відповідно до пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Інформація щодо факту праці саме повний робочий день в трудових книжках не міститься.
Так, ЗАТ завод «Дніпропластмас» видавало своїм працівникам уточнюючі довідки про характер роботи або умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії, а саме: ОСОБА_5 – довідка №22-ок від 06.03.1990 р. (а.с. 9), довідка №66 від 14.07.2008 р. (а.с.34); ОСОБА_6 – довідка №94/ок від 12.11.2001 р. (а.с. 10), довідка №100/ок від 10.08.2004 р.(а.с.10 зворотній бік), довідка №97/04 е.д від 03.07.2006 р.(а.с.32)
Крім того, ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підприємства покладається відповідальність за достовірність даних і документів, виданих для оформлення пенсії.
Щодо пенсіонерів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 представник позивача в судовому засіданні зазначив, що уточнюючі довідки про характер роботи або умови праці необхідні для призначення пільгової пенсії видаються пенсіонерам на руки, другий екземпляр довідок на підприємстві не зберігається, тому надати такі довідки до суду позивач не може. В свою чергу відповідач надав до суду довідки, що зазначені пенсіонери перебували на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська та отримували пенсію за віком, що підтверджується довідками від 31.05.2011 року №8029/05-08, №8028/05-08 (а.с. 44,45). Постанову ВП № 23642703 від 12.01.2011 року про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа виданого Індустріальним райсудом м. Дніпропетровська, згідно з яким ОСОБА_7 було поновлено виплату пенсії на пільгових умовах по списку №1 (а.с. 46-48). Постанову ВП № 23713509 від 11.01.2011 року про відкриття виконавчого провадження на виконання виконавчого листа виданого Індустріальним райсудом м. Дніпропетровська, згідно з яким ОСОБА_8 було поновлено виплату пенсії на пільгових умовах по списку №1 (а.с.49-51). Окрім цього відповідач надав розрахунки стажу пенсіонерів.
Управлінням Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська складено розрахунок за № 1792/02-39 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2011 року (а.с. 11-12) щодо ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_5, який отриманий позивачем 04 квітня 2011 року (а.с. 11-12).
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-15 (надалі - Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"), який визначає принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення та перерахунку пенсій, надання соціальних послуг с коштів Пенсійного фонду України.
За правилами, визначеними п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01.01.92 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством. При цьому відповідно до п. 8 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за N 1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР N 1173 від 22.08.56 року.
З огляду на зазначене, право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.92 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особам, які до і після 01.01.92 року працювали на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Оскільки ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 працювали на ЗАТ завод "Дніпропластмас" в різні періоди та отримали за ці періоди пільговий стаж по Списку № 1 їм призначена пенсія відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пунктом 2 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" також збережено порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
При цьому зазначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Згідно п. «а», ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, якою встановлений порядок витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:
20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;
30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пен сій, призначених та/або виплачених у 2005 році;
40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;
50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;
60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;
70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;
80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;
90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;
100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Згідно п. 6.4. Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Відповідно до п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Виходячи з аналізу наведених вище норм, суд дійшов до висновку, що на законодавчому рівні врегульовано обчислення сум, що належить до відшкодування позивачем зі стажем роботи працівника до 11.03.1994 року, у зв*язку з цим позивач зобов’язаний в установленому порядку вносити до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7, що призначені відповідно до п. «а», ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з лютого 2011 рік, оскільки зазначені працівники мають право на зазначену пенсію та відповідачем був складений відповідний розрахунок фактичних витрат саме на підставі довідок уточнюючих особливий характер роботи або умов праці, необхідних для призначення пільгових пенсій, виданою безпосередньо позивачем пенсіонеру ОСОБА_9 та ОСОБА_5 Щодо пенсіонерів ОСОБА_8 та ОСОБА_7 то, як встановлено в судовому засіданні, з пояснень представників сторін, такі довідки видавались підприємством, крім того, посилання на них міститься в інших судових рішеннях, які знаходяться в матеріалах справи. Також їх право на пільгову пенсію встановлено судовими рішеннями, наявними в матеріалах справи. В установленому порядку призначення пенсії на пільгових умовах кожному із перелічених вище осіб, встановлення розміру такої пенсії неправомірним, не правильним не визнано.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України основною засадою судочинства є обов'язковість рішення суду.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів України" судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.
Ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийнятті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача надав обґрунтовані заперечення проти позову, що доводять правомірність його рішення, та підтверджують, що відповідач діяв у відповідності та у спосіб, передбачений законодавством.
Враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову закритого акціонерного товариства завод «Дніпропластмас» до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська про визнання дій незаконними – відмовити .
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 22.06.2011 року.
Суддя
Н.В. Боженко