Судове рішення #16213432

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:


              головуючої                                                 Вус С.М. ,                                              

              суддів                                      Ковтюк Є.І. та Коротких О.А.

              за участю прокурора                               Сенюк В.О.,          


розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 14 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_2,

у с т а н о в и л а :

вироком Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 25 липня 2005 року

                        ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Рибного Тисменицького району

Івано-Франківської області, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. 119, ч. 2 ст. 296 КК України, і призначено йому покарання:

- за ст. 119 КК України – 4 роки позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України – 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 остаточно призначено 5 років позбавлення волі.

Цим же вироком також засуджено ОСОБА_3, касаційні скарги чи подання щодо якого не подано.

За ч. 3 ст. 135 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виправдано.

Згідно з вироком ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за те, що вони 17 квітня 2005 року близько 22 години в с. Рибному Тисменицького району Івано-Франківської області, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, групою осіб вчинили хуліганство щодо потерпілого ОСОБА_4 При цьому ОСОБА_2 через необережність вбив потерпілого.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 листопада 2005 року апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_1 залишено без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_2 і ОСОБА_3 – без зміни та при цьому постановлено звільнити ОСОБА_2 від призначеного за вироком покарання на підставі      п. «б» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 31 травня 2005 року.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 серпня 2007 року касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, зазначену ухвалу апеляційного суду в частині звільнення ОСОБА_2 від покарання внаслідок акту амністії скасовано, а справу щодо нього в цій частині направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 лютого 2009 року апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задоволено частково, апеляцію потерпілого ОСОБА_1 залишено без задоволення, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 119, ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 26 грудня 2008 року, вирок щодо нього скасовано, а справу закрито.

Ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 25 лютого 2010 року касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задоволено, ухвалу апеляційного суду від 18 лютого 2009 року щодо ОСОБА_2 скасовано з підстав застосування апеляційним судом неіснуючого акту амністії та неналежної перевірки доводів потерпілого про необґрунтованість визнання ОСОБА_2 інвалідом, а справу направлено на новий апеляційний розгляд.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2010 року апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_1 задоволено частково, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 119, ч. 2 ст. 296 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 цього Кодексу у зв’язку із закінченням строків давності, вирок щодо нього скасовано, а справу закрито.

У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить ухвалу апеляційного суду від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а кримінальну справу щодо нього направити на новий апеляційний розгляд у зв’язку з неправильним застосуванням апеляційним судом ст. 49 КК України та безпідставним звільненням ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності.

У запереченні на касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 наводить доводи щодо законності та обґрунтованості рішення апеляційного суду про звільнення його від кримінальної відповідальності і просить залишити ухвалу апеляційного суду без зміни, а касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 – без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не підтримала касаційну скаргу потерпілого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості минуло п’ять років.

Відповідно до ст. 11-1 КПК України у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком, суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв’язку із закінченням строків давності.

Згідно зі ст. 376 КПК України апеляційний суд, встановивши обставини, передбачені ст. 11-1 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває справу.

Як убачається з матеріалів справи, обвинувальним вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 було засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст. 119, ч. 2 ст. 296 КК України, які відповідно до ст. 12 цього Кодексу відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості. Зазначені злочини вчинено ОСОБА_2 17 квітня 2005 року.

22 червня 2010 року у судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини у зв’язку із закінченням строків давності.

Оскільки з дня вчинення ОСОБА_2 злочинів минули строки давності, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, апеляційний суд прийняв обґрунтоване рішення про скасування вироку щодо нього і закриття справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України та п. 2 розділу ХІІІ "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року, колегія суддів

у х в а л и л а :

касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

Судді:

Вус С.М.                           Коротких О.А.                             Ковтюк Є.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація