У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Вус С.М.,
суддів Ковтюк Є.І. та Коротких О.А.
за участю прокурора Сенюк В.О.,
розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 14 червня 2011 року кримінальну справу за касаційною скаргою першого заступника прокурора Волинської області на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5,
у с т а н о в и л а:
цим вироком ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця та мешканця м. Ковеля
Волинської області, згідно зі ст. 89 КК України
такого, що не має судимостей,
засуджено: за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців та з покладенням обов’язків, передбачених п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В апеляційному порядку справа не розглядалася.
Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за вчинення у м. Ковелі Волинської області ряду корисливих злочинів проти власності.
Так, 7 березня 2010 року приблизно о 22-ій годині 30 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману і зловживання довірою повідомив ОСОБА_6 неправдиву інформацію про наявність у нього цукру та можливість придбання його за ціною 100 грн. за один мішок, на що ОСОБА_6 погодився і передав ОСОБА_5 обумовлену суму грошей, після чого останній з місця злочину зник, заволодівши грошима потерпілого.
8 березня 2010 року та 13 березня 2010 року ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, аналогічним способом заволодів грошима ОСОБА_7 та ОСОБА_8, заподіявши кожному з них майнову шкоду на суму по 100 грн.
Він же 30 березня 2010 року, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, намагався аналогічним способом заволодіти грошима ОСОБА_9, однак свій умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Крім того, 16 квітня 2010 року приблизно о 17-ій годині ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння у квартирі АДРЕСА_1, таємно викрав майно ОСОБА_10 загальною вартістю 127 грн.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку щодо ОСОБА_5 і направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку із тим, що суд призначив засудженому занадто м’яке покарання та безпідставно звільнив його від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала касаційну скаргу і просила її задовольнити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Як убачається з вироку щодо ОСОБА_5, вирішуючи питання про призначення йому покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які є злочинами середньої тяжкості, позитивну характеристику ОСОБА_5 за місцем проживання, обставини, що пом’якшують покарання, якими суд визнав щире каяття ОСОБА_5, визнання ним своєї вини, активне сприяння розкриттю злочинів та добровільне відшкодування завданих збитків, а також обставину, що обтяжує покарання, а саме – вчинення ОСОБА_5 злочинів у стані алкогольного сп’яніння. На підставі наведеного суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і прийняв рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України.
Проте, приймаючи таке рішення, суд залишив поза увагою те, що хоча ОСОБА_5 згідно зі ст. 89 КК України і вважається таким, що не має судимостей, оскільки його судимості у встановленому законом порядку погашено, але він двічі притягувався до кримінальної відповідальності, злочини, за які його засуджено вироком у даній справі, ОСОБА_5 вчинив через незначний проміжок часу після закінчення іспитового строку за попереднім вироком щодо нього, а злочин, за який його засуджено попереднім вироком, вчинено ним до відбуття покарання за першим вироком. ОСОБА_5 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, дрібні крадіжки, розпивання спиртних напоїв та появу в п’яному вигляді у громадських місцях. Згідно з наявною в матеріалах справи характеристикою, виданою старшим дільничним інспектором міліції Ковельського МВ УМВС України у Волинській області, за місцем проживання ОСОБА_11 з’являється рідко, характеризується негативно, веде бродяжницький, антигромадський спосіб життя, зловживає спиртними напоями. Будучи молодою працездатною людиною, ОСОБА_11 не працює, гроші отримує злочинним шляхом та використовує їх на придбання спиртних напоїв. Вищезазначене свідчить про те, що, будучи двічі притягнутим до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 належних висновків для себе не зробив і на шлях виправлення не став. За таких обставин висновок суду про можливість виправлення ОСОБА_11 без відбування призначеного йому покарання не можна визнати обґрунтованим.
Тому вирок щодо ОСОБА_11 підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд. Якщо при новому судовому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_11 у вчиненні злочинів за тих же обставин і в тому ж обсязі, призначене йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати надмірно м’яким.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України та п. 2 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційну скаргу першого заступника прокурора Волинської області задовольнити.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 серпня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Судді:
Вус С.М. Коротких О.А. Ковтюк Є.І.