ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.06.11 р.                                                                                 Справа № 20/59                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод”, м.Керч

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Арттехно Трейд”, м.Артемівськ

про стягнення 24 384,22 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. – за довір. № 01/8 від 06.01.2011 р.

від відповідача: не з’явились          

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арттехно Трейд” про стягнення 24 384,22 грн. боргу.

Мотивуючи позовну заяву позивач посилається на те, що між сторонами був укладений договір на поставку вугілля №3577 від 15.11.2010 р., на виконання якого позивачем був оплачений рахунок-фактура відповідача №АТ-17 від 15.11.2010 р. на суму 157 667,60 грн., у тому числі ПДВ – 26 277,94 грн.   У той же час позивач стверджує, що на момент здійснення господарської операції купівлі-продажу вугілля, відповідач не був платником податку на додану вартість, тобто не мав права на включення ПДВ до вартості товару і на вимогу позивача відповідачем були внесені виправлення до документів, згідно яким відповідачем був поставлений товар за рахунком-фактурою №АТ-17 від 15.11.2010 р. та витратної накладної № АТ-000018 від 18.11.2010 р. на суму 133 283,38 грн.     Виходячи з цього позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 24 384,22 грн. на підставі ст.526, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.  

На підтвердження таких обставин позивачем надано комерційну пропозицію ТОВ «Арттехно Трейд», договір поставки №3577 від 15.11.2010 р., специфікацію №1 від 15.11.2010 р., платіжні доручення, залізничну накладну, рахунки-фактури № АТ-17 від 15.11.2010 р., видаткову накладну № АТ-000018 від 18.11.2010 р., витяг з бази даних ГНАУ платників ПДВ, претензію № 01/64 від 24.01.2011 р., довідку з ЄДРПОУ щодо відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що ухвали суду від 30.03.2011 р., від 21.04.2011 р., від 19.05.2011 р., від 07.06.2011 р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові, поясненнях позивача від 18.04.2011 р. №01/498 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, але правом приймати участь у судовому засіданні не скористався.   

За приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надав, своїм правом бути присутнім при розгляді справи не скористався, справа № 20/59 розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.   

15.11.2010 р. між ТОВ «Арттехно Трейд» (постачальник) та ТОВ «Керченський стрілочний завод» (покупець) укладено договір поставки № 3577 (а.с.11-12), за умовами якого постачальник зобов’язався передати товар (вугілля марок АКО, АМ) у власність покупця, а покупець зобов’язався прийняти товар у власність та сплатити за нього грошову суму на умовах цього договору.

Поставка товару здійснюється партіями (частинами) протягом строку дії договору згідно терміну FCA, станція відправлення в розумінні Інкотермс 2000, в строк не пізніше 3-х робочих днів з моменту перерахування попередньої оплати. Усі необхідні відомості про товар зазначаються в узгоджених сторонами додатках до договору, які є невід’ємною частиною цього договору (п.2.2, п.2.3 договору).      Товар супроводжується наступними документами: залізнична накладна, видаткова накладна, акт приймання-передачі, податкова накладна, рахунок, посвідчення про якість (п.2.5 договору).   

Пунктом 2.8 договору сторони визначили, що ціна за одиницю товару встановлюється договірна, попередньо узгоджується і зазначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною  договору.   Загальна сума договору орієнтовно складає 500 000 грн. (п.2.9 договору)

У п.2.10 договору сторони погодили, що розрахунки між сторонами встановлюються у формі 70% попередньої оплати згідно рахунку постачальника і 30% оплати протягом 1 доби з моменту передачі товару постачальником органу транспорту, що підтверджено 4-м примірником залізничної накладної, переданої по факсу, електронною поштою.

Згідно п.3.3 договору, у всьому іншому, що стосується відповідальності сторін за цим договором, сторони будуть керуватися чинним законодавством України.

Цей договір набирає сили з моменту його підписання, додатків до нього і діє до 31.12.2010 р.   Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна зі сторін за 20 днів до його закінчення не заявила про його (договору) припинення (п.2.1 договору).

У розділі 7 договору «Реквізити сторін» постачальник, окрім свого місцезнаходження та банківських реквізитів, зазначив свідоцтво № 05948857.

Договір поставки № 3577 від 15.11.2010 р. підписаний обома сторонами без зауважень.

15.11.2010 р. сторонами підписано специфікацію № 1 (а.с.13), в якій визначено найменування товару – вугілля марки АКО 25-100 (вміст золи не більше 10%, вологи не більше 6%), вугілля марки АМ 13-25 (вміст золи 12%, вологи не більше 6%), кількість товару, вартість за тону, залізничний тариф  та  визначено загальну вартість товару – 794 152,00 грн., у тому числі ПДВ – 132 358,55 грн.

Цього ж дня відповідачем виставлено позивачу рахунок-фактуру № АТ-17 на оплату вугілля АКО 25-100 кількістю 133 тони за ціною 1 100,00 грн. з ПДВ за тону, крім того залізничний тариф.  Всього на загальну суму 157 667,60 грн., у тому числі ПДВ – 26 277,34 грн. (а.с.17)

18.11.2010 р. позивач перерахував відповідачу платіжним дорученням № 4273 (а.с.14) 114 276,40 грн. згідно рахунку АТ-17 від 15.11.2010 р., у т.ч. ПДВ 19 146,07 грн.

23.11.2010 р. вугілля марки антрацит кількістю два вагони загальною масою 133 тис.кг. прийнято залізницею для транспортування до станції призначення Керченський завод Придн.з/д, а 26.11.2010 р. позивач отримав за залізничною накладною № 52963702 вантаж (а.с.15-16).

26.11.2010 р. ТОВ «Керченський стрілочний завод» перерахував відповідачу платіжним дорученням № 4399 (а.с.14) 43 391,20 грн. згідно рахунку АТ-17 від 15.11.2010 р., в тому числі ПДВ – 7 231,87 грн.

Отже, сторони свої зобов’язання за договором поставки № 3577 від 15.11.2010 р. та рахунком-фактурою №АТ-17 від 15.11.2010 р. – виконали, а саме, відповідач передав у власність позивачу вугілля марки антрацит кількістю два вагони загальною масою 133 тон, а позивач прийняв цей товар та сплатив за нього обумовлену договором та рахунком-фактурою  вартість - 157 667,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 01/64 від 24.01.2011 р. (а.с.21), в якій просив перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «КСЗ» борг у сумі 24 384,22 грн.   У зазначеній претензії позивач посилався на те, що ТОВ «Арттехно Трейд» поставив за видатковою накладною № АТ-000018 від 18.11.2010 р. товар на суму лише 133 283,38 грн.     Відповідь на цю претензію з боку відповідача в матеріалах справи відсутня.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 24 384,22 грн. на підставі ст.526, ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України.  

За приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З матеріалів справи вбачається, що специфікацією № 1 до договору (а.с.13), сторони визначили найменування товару, кількість товару, вартість за тону, залізничний тариф  та  визначено загальну вартість товару – 794 152,00 грн., у тому числі ПДВ – 132 358,55 грн.  У пункті 2.8 договору сторони визначили, що ціна за одиницю товару встановлюється договірна, попередньо узгоджується і зазначається у специфікаціях, які є невід’ємною частиною договору.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін як у договір поставки, так і у специфікацію № 1 до договору.

Матеріали справи свідчать, що відповідач передав у власність позивачу вугілля марки антрацит кількістю два вагони загальною масою 133 тон, а позивач прийняв цей товар та сплатив за нього обумовлену договором та рахунком-фактурою вартість - 157 667,60 грн. з ПДВ.

Як вбачається з наданої позивачем видаткової накладної № АТ-000018 від 18.11.2010р. (а.с.19), ціна товару за тону вугілля визначена без ПДВ, у той час як у специфікації № 1 до договору та рахунку-фактурі № АТ-17 від 15.11.2010 р. (а.с.13,17) ціна за тону вугілля визначена з врахуванням ПДВ.  

Мотивуючи позовну заяву ТОВ «Керченський стрілочний завод» зазначив, що 08.12.2010 р. ним було з’ясовано, що на час здійснення господарської операції купівлі-продажу вугілля, відповідач не був платником податку на додану вартість, тобто не мав права на включення ПДВ до вартості товару і на вимогу позивача    відповідачем були внесені виправлення до документів,    згідно яких відповідачем був поставлений товар за рахунком-фактурою № АТ-17 від 15.11.2010 р. та витратної накладної № АТ-000018 від 18.11.2010 р. на суму 133 283,38 грн.

Тобто позивач не спростовує того, що спір стосується саме податку на додану вартість у ціні товару, який ТОВ «Керченський стрілочний завод» сплатив відповідачу за первинним рахунком-фактурою № АТ-17 від 15.11.2010 р. (а.с.17)

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Принципи побудови системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників визначались Законом України "Про систему оподаткування", який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.     

Згідно зі статтями 1,2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який діяв на момент укладення та виконання спірного договору) здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою та своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення податкового законодавства відноситься до компетенції податкових органів.

Спірна сума є податком на додану вартість, утриманим Товариством з обмеженою відповідальністю „Арттехно Трейд”, як платником податку з позивача, і ця сума повинна була бути перерахована до Державного бюджету України.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилався на приписи статті 693 Цивільного кодексу України та просив стягнути спірну суму податку на додану вартість у сумі 24 384,22 грн. як  суму попередньої оплати товару.

У той же час, матеріалами справи спростовано твердження позивача, що зазначена сума є попередньою оплатою за договором, оскільки спірним договором поставки, специфікацією № 1 до нього та первинним рахунком-фактурою (а.с.17) було передбачено, що відповідач повинен передати позивачу вугілля марки антрацит кількістю два вагони загальною масою 133 тон, і за матеріалами справи, позивач прийняв цей товар та сплатив за нього обумовлену договором та рахунком-фактурою вартість - 157 667,60 грн. з ПДВ.

Як вже зазначалось, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін як у договір поставки №3577 від 15.11.2010 р., так і у специфікацію № 1 до договору, у тому числі й щодо виключення з ціни товару податку на додану вартість.

Отже, з огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що пред’явлена позивачем до стягнення з відповідача сума - 24 384,22 грн.  є сумою сплаченого ним податку на додану вартість в ціні товару    і    не є   сумою попередньої оплати за договором.

Господарський суд не приймає до уваги наданий позивачем «витяг з бази даних ГНАУ платників ПДВ» (а.с.20), оскільки цей документ не має дати складання, не має прізвища та посади особи, яка її склала, тому зазначений документ не має доказової сили в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України і не доводить того факту, що позивачу стало відомо саме з 08.12.2010 р. про те, що на час здійснення господарської операції купівлі-продажу вугілля, відповідач не мав права на включення ПДВ до вартості товару.  

При цьому господарський суд зазначає, що спори з питань правильності обчислення, утримання, справляння до бюджету та відшкодування з бюджету податків не підсудні господарським судам та не підлягають розгляду за правилами господарського судочинства.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арттехно Трейд” про стягнення 24 384,22 грн. задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Керченський стрілочний завод”, м.Керч до Товариства з обмеженою відповідальністю „Арттехно Трейд”, м.Артемівськ про стягнення 24 384,22 грн.  - відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                               Величко Н.В.           

Повний текст рішення складено та підписано 29.06.2011р.

Надруковано 3 прим.:

1 – у справу

1 – позивачу

1 – відповідачу

(062) 381-91-20