ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
04.02.08 р. Справа № 39/8
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІТА-КОРМ” м. Шахтарськ
про стягнення 5 744 грн. 72 коп.
За участю представників сторін:
від позивача Сулейман М.О. – за довіреністю;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Дочірнє підприємство “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІТА-КОРМ” м. Шахтарськ, про стягнення заборгованості в сумі 5 744 грн. 72 коп., яка складається з основного боргу в сумі 5 054 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 124грн. 62 коп., індексу інфляції в сумі 565 грн. 70 коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу кукурудзи № 279 від 01.06.2006 р., накладні № 07512 від 31.07.2006 р., № 07639 від 07.07.2006 р., транспортні накладні від 05.07.2006 р., від 06.07.2006 р., від 07.07.2006 р., від 10.07.2006 р., від 15.07.2006 р., довіреність серії ЯИД № 839323 від 05.07.2006 р., претензію № 3 від 15.01.2007 р., банківські виписки, розрахунок.
Представник відповідача до судового засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, витребуваних документів та доказів не надав.
Направлені на адресу відповідача поштові конверти з повідомленням повернуті адресатові з позначкою підприємства поштового зв’язку “за вказаною адресою не значиться”.
Згідно отриманої довідки Головного управління статистики у Донецькій області № 22-10/189 від 28.01.2008 р. державна реєстрація змін юридичної адреси підприємства не проводилася.
Відповідно до положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” № 755-IV від 15.03.2003 р. обов’язок щодо повідомлення органів державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу покладено на господарюючого суб’єкта.
Станом на час розгляду справи, внесення будь-яких змін стосовно юридичної адреси Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІТА-КОРМ” м. Шахтарськ державним реєстратором не здійснювалося.
Таким чином, з огляду на приписи ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки наявні матеріали справи надають можливість належним чином провести спірну кваліфікацію юридичних правовідносин.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
01.06.2006 р. між позивачем, Дочірнім підприємством “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка, та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІТА-КОРМ” м. Шахтарськ, укладено договір купівлі-продажу кукурудзи № 279, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Відповідно до умов Договору позивач зобов’язався поставити відповідачеві Товар – зерно кукурудзи фуражної врожаю 2005 р. у кількості 110 000, 00 кг. за ціною 0, 60 грн. за 1кг., а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти Товар та сплатити за нього встановлену ціну.
На виконання умов Договору позивач згідно товарно-транспортних накладних від 05.07.2006 р., від 06.07.2006 р., від 07.07.2006 р., від 10.07.2006 р., від 15.07.2006 р., накладних № 07512 від 31.07.2006 р., № 07639 від 07.07.2006 р., № 1307 від 07.07.2006 р. поставив відповідачеві обумовлений Товар – на загальну суму 65 054 грн. 40 коп., що також підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯИД № 839323 від 05.07.2006 р. на ім’я Могиліна С.В.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачу продукції на суму 65 054 грн. 40 коп., тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та п.п. 1.1 Договору.
Відповідно до п.п 4.4 Договору оплата вартості Товару здійснюється Покупцем на умовах 100% передоплати.
В рахунок оплати вартості обумовленого Договором Товару відповідачем внесено попередню оплату в сумі 60 000 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.
Поставка Товару на суму 5 0540 грн. 40 коп., в порушення вимог п. 2.1 Договору, здійснена позивачем на свій ризик без отримання 100% попередньої оплати та до теперішнього часу відповідачем не оплачена.
Враховуючи, що сторони ані в Договорі, ані в додатках до нього, чітко не визначили термін виконання Покупцем свого обов’язку щодо сплати вартості Товару, такий термін слід обчислювати виходячи з положень ст. 530 ЦК України.
Згідно положень наведеної статті, в разі, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з долученої до матеріалів справи поштової квитанції № 19 відповідна вимога направлена ДП Агрофірма “Шахтар” ОО “Шахта ім. О.Ф. Засядько” на адресу відповідач – 24.01.2007 р.
На підставі викладеного суд доходить висновку, що право вимоги оплати вартості поставленого Товару виникла у позивача лише зі спливом 7-го строку визначеного ст. 530 ЦК України.
Проте, відповідач у визначений законом строк залишкову вартість поставленого Товару не оплатив.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 5 054 грн. 40 коп., не надав, заявлені позовні вимоги не спростував.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 5 054 грн. 40 коп. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми 3% річних та інфляції, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача в цій частині частково з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, право вимоги позивача на відшкодування вартості поставленого Товару за правилами ст. 530 ЦК України виникло на 8 день після направлення відповідної вимоги, тобто з 01.02.2007 р.
З огляду на наведене, суд доходить висновку, що позивачем безпідставно нараховано індекс інфляції за січень 2007 р.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, з урахуванням обставин викладених вище, вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції підлягають частковому задоволенню в сумі 542 грн. 43 коп., за арифметичним розрахунком суду (5054 грн.40коп.* 100,6* 100,2* 100* 100,6* 102,2* 101,4*100,6*102,2*102,9/100).
Вимоги щодо стягнення 3% річних, нарахованих за період з 15.02.2007 р. по 10.12.2007 р., з огляду на наявність заборгованості, підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі ст.ст.525, 526, 530, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка – задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ВІТА-КОРМ” м. Шахтарськ на користь Дочірнього підприємства “Агрофірма “Шахтар” Орендного підприємства “Шахта ім. О.Ф. Засядько” с. Олександрівка основний борг в сумі 5 054 грн. 40 коп., 3% річних в сумі 124 грн. 62 коп., індекс інфляції в сумі 542 грн. 43 коп., витрати за державним митом в сумі 101 грн. 59 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 грн. 52 коп.
В іншій частині позовних вимог – відмовити.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.