У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 5 жовтня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Турківського районного суду Львівської області від 11 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2005 року.

         Вироком суду

                            ОСОБА_2,

                            ІНФОРМАЦІЯ_1,

                            уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

                            судимості не має

                                      та

                            ОСОБА_1,

                            ІНФОРМАЦІЯ_3,

                            уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

                            судимості не має,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на три роки обмеження волі, кожного.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, з іспитовим строком 2 роки.

         Відповідно до вимог ст. 76 КК України на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цих органів, попросили вибачення у потерпілого.

         Постановлено стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у солідарному порядку:

-    на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 63 грн. 97 коп. та моральної - 2000 грн.

-    у доход держави 306 грн. 98 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 березня 2005 року апеляцію засуджених залишено без задоволення, а вирок Турківського районного суду Львівської області від 11 січня 2005 року - без зміни.

Як визнав суд, 9 серпня 2004 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2, на ґрунті особистих неприязних стосунків, завдали декілька ударів руками та ногами по обличчю та інших частинах тіла ОСОБА_3, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджені просять скасувати судові рішення щодо них, а справу закрити за відсутністю у їх діях складу злочину. Вважають, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, їх винність у вчиненні злочину не доведена. Крім того, зазначають, що сума на відшкодування шкоди, котру суд стягнув на користь потерпілого, нічим не підтверджена.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що дану справу слід призначити до розгляду у Верховному Суді України із повідомленням заінтересованих осіб.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

            кримінальну справу щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 призначити до розгляду у касаційному порядку у Верховному Суді України на 10 годину 9 листопада 2006 року, про що повідомити заінтересованих осіб.

Судді:

К.Т. Кравченко                   М.Ю. Лавренюк                            П.О. Самелюк