ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2011 р. Справа № 29/279-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Кота О.В.,
Іванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скаргиГромадської організації "Українське товариство сліпих"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р.
у справі№ 29/279-10 Господарського суду Харківської області
за позовомГромадської організації "Українське товариство сліпих"
до
проХарківської міської ради
визнання права власності
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, дов.від 23.02.2011 № 15-7/07
відповідача: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2010 року Громадська організація "Українське товариство сліпих" звернулася до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, літ. "АА-1", загальною площею 424,5 кв.м., літ. "3-1"("3'-1", "3"-1"), загальною площею 382,9 кв.м., літ. "И-1", загальною площею 1236,8 кв.м., літ. "Л-1", загальною площею 91,2 кв.м., літ "С-1", загальною площею 160,0 кв.м., літ. "Т-1", загальною площею 26,5 кв.м., літ. "У-1", загальною площею 53,8 кв.м., літ. "Ш-1", загальною площею 203,6 кв.м.
Рішенням господарського суду Харківської області від 23.11.2010р. у справі № 29/279-10 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено повністю, визнано право власності Громадської організації "Українське товариство сліпих" на нежитлові будівлі за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, літ. "АА-1", загальною площею 424,5 кв.м., літ. "3-1" ("3'-1", "3"-1"), загальною площею 382,9 кв.м., літ. "И-1", загальною площею 1236,8 кв.м., літ. "Л-1", загальною площею 91,2 кв.м., літ "С-1", загальною площею 160,0 кв.м., літ. "Т-1", загальною площею 26,5 кв.м., літ. "У-1", загальною площею 53,8 кв.м., літ. "Ш-1", загальною площею 203,6 кв.м.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2011 у справі № 29/279-10 (колегія суддів у складі: Бондаренко В.П. –головуючий суддя, судді Ільїн О.В., Медуниця О.Є.) рішення господарського суду Харківської області від 23.11.2010 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Громадська організація "Українське товариство сліпих" звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, залишити без змін рішення суду першої інстанції. Зокрема, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції положень Закону України "Про основи містобудування", ст.ст. 5, 16, 292 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України, ст. 1 ГПК України.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак, відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10 вересня 1998 року виконкомом Харківської міської ради колективному учбово-виробничому підприємству № 1 УВО "Електросвітло" Українського товариства сліпих видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 2,1060 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, 174.
Позивачем за власні кошти було здійснено будівництво нежитлових будівель за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, 174, літ. "АА-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Л-1", літ. "С-1", літ. "Т-1", літ. "У-1", літ. "Ш-1". В результаті проведеного будівництва позивачем було створено новий об'єкт права власності.
Господарськими судами встановлено, що позивачем самовільно збудовані нежитлові будівлі, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 174, літ. "АА-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Л-1", літ "С-1", літ. "Т-1", літ. "У-1", літ. "Ш-1", що підтверджується виготовленими КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" технічними паспортами.
Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просив визнати за ним право власності на самовільно збудовані будівлі.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що згідно технічного висновку Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківреконструкція" про стан будівельних конструкцій і можливості збереження нежитлових будівель літ. "АА-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Л-1", літ "С-1", літ. "Т-1", літ. "У-1" і літ. "Ш-1", самовільно збудованих по вулиці Клочківській, 174 в м. Харкові, вказані будівлі пригодні до експлуатації за призначенням, будівництво відповідає вимогам будівельних, пожежних та санітарних норм, а тому відповідно до статті 331, 376 Цивільного кодексу вимоги позивача є обґрунтованими.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову, виходив з того, що у позивача відсутній дозвіл на будівництво, у зв'язку з чим будівництво нежитлових приміщень здійснено без відповідної проектної документації та з порушенням норм чинного законодавства.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, викладеними у постанові, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, і підтверджується матеріалами справи, що спірні приміщення збудовані позивачем самовільно. Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Відповідно до вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Статтею 18 Закону України "Про основи містобудування" передбачено, що закінчені будівництвом об’єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об’єктів забороняється.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
З огляду на те, що спірний об’єкт у встановленому порядку в експлуатацію не прийнятий, документи, які підтверджують його відповідність будівельним нормам, стандартам та правилам, санітарно-епідеміологічним нормам, правилам пожежної безпеки в матеріалах справи відсутні, а наданий позивачем технічний висновок Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківреконструкція" про стан будівельних конструкцій і можливості збереження нежитлових будівель літ. "АА-1", літ. "3-1", літ. "И-1", літ. "Л-1", літ "С-1", літ. "Т-1", літ. "У-1" і літ. "Ш-1", самовільно збудованих по вулиці Клочківській, 174 в м. Харкові не дає права експлуатувати збудовані будівлі, то суд апеляційної інстанції дійшов законного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
А відтак, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції відповідно до статті 1117 ГПК України, згідно з якою касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, судом апеляційної інстанції правомірно застосовані положення статей 331,376 Цивільного кодексу України, та статті 18 Закону України "Про основи містобудування".
Посилання касатора на те, що за діючим, на момент створення спірних будівель, законодавством, об'єкти будівництва, побудовані за власні кошти підлягали прийманню внутрішньою комісією підприємства та таке приймання в експлуатацію спірних будівель здійснено позивачем, що підтверджується балансом підприємства є безпідставними та ніяк не надають безумовного права на визнання права власності на самочинне будівництво без вводу в експлуатацію, оскільки суд не може брати на себе повноваження Державної архітектурно-будівельної інспекції, яка є єдиним органом державної влади, уповноваженим на встановлення факту готовності об'єкту до експлуатації.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що які небудь дії відповідача порушували права або інтереси позивача, що могло зумовити право позивача на звернення до господарського суду згідно статті 1 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Громадської організації "Українське товариство сліпих" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р. у справі № 29/279-10 залишити без змін.
Головуючий суддя: О. Кот
судді: Л. Іванова
С. Шевчук