29 вересня  2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних

справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,  Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1  на неправомірні дії державного виконавця  відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, за касаційною скаргою ОСОБА_1  на  рішення  Євпаторійського міського  суду Автономної республіки Крим від 23 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 29 березня 2004 року,

в с т а н о в и л а:

  ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Євпаторійського міського  суду Автономної республіки Крим від 23 грудня 2003 року, залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 29 березня 2004 року, яким  в скарзі відмовлено.

   В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на  неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що в липні 2003 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції  на підставі отриманих виконавчих листів відкрите виконавче провадження із стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий газ.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у виконавчих листах, які надійшли до відділу державної виконавчої служби Євпаторійського міського управління юстиції, малася відмітка про набрання судовим рішенням законної сили, а тому відкриття виконавчого провадження було здійснено у відповідності з вимогами закону.

Апеляційний суд обґрунтовано погодився з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухваленні з додержанням судами норм матеріального та процесуального права і відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1  відхилити.

Рішення  Євпаторійського міського  суду Автономної республіки Крим від 23 грудня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної республіки Крим від 29 березня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :