Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
23 червня 2011 р. № 2-а- 3574/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого –Судді Бездітка Д.В.,
при секретарі судового засідання –Фоміній В.В.,
за участю: представника позивача –Балабай С.С.
представника відповідача - Старцева О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс"
до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова
провизнання нечинними податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс", звернувся до суду з позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить суд визнати недійсним податкове повідомлення –рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі міста Харкова від 23 березня 2011 року № 0000062200 в частині застосування штрафних фінансових санкцій на суму 18334,82 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивача зазначив, що за результатами проведеної позапланової перевірки позивача, Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт перевірки 211/22-017/31062507, відповідно до висновків якого позивачем по контракту №03-10 від 23.03.10, який укладено між позивачем та Company Asia Limited»(Китай), та по контракту №02-10 від 18.05.10 року, який укладено між позивачем та Company Jiangsu GUSU Purifying Tehnology Co., Ltd (Китай), порушено законодавчо встановлені терміни, визначені в ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Ні підставі встановлених порушень відповідачем було складено податкове повідомлення рішення від 23 березня 2011 року №0000062200 про визначення суми грошового зобов'язання пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД всього на суму 20570,59 грн.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення –рішення незаконним, необґрунтованим та такими, що порушує його права та законні інтереси, оскільки товар за всіма імпортними контрактами, зазначеними в акті перевірки, надійшов на митну територію України в межах встановлених законодавством строків, а тому нарахування відповідачем пені за порушення строків розрахунків за вищевказаними контрактами є неправомірними.
Крім того, в заяві про зменшення позовних вимог, позивач зазначив про правомірність нарахування штрафних санкцій відповідачем відповідно до положень Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»за прострочення надходження на територію України товару на 13 днів по контракту №02-10 від 18.05.10 року.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року №0000062200 є цілком законним та обґрунтованим, винесеним відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивачем прострочено надходження на територію України товару по контракту №03-10 від 23.03.10 та по контракту №02-10 від 18.05.10 року.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення, керуючись наступним.
Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова на підставі направлення № 104 від 25.02.2011 року та згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, проведено позапланову виїзну перевірку позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс", з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту №03-10 від 23.03.2010р., який укладено між позивачем та Company Asia Limited»(Китай), та по контракту №02-10 від 18.05.2010 року, який укладено між позивачем та Company Jiangsu GUSU Purifying Tehnology Co., Ltd (Китай).
За результатами перевірки складено акт № 211/22-017/31062507 від 10.03.2011р., згідно якого встановлені порушення позивачем вимог:
- ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями ТОВ „Фармацевтична фірма
„Вертекс" отримало імпортний товар по контракту №03-10 від 23.03.10, укладеному зAsia Limited»(Китай) у сумі 3672,00 дол. США (29172,20 грн.) з порушенням законодавчо встановлених термів, які обумовлені цим Законом, тобто термін відстрочення поставки перевищує 180 днів з дати перерахування коштів нерезиденту;
- ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями, а саме ТОВ „Фармацевтична фірма „Вертекс" отримало імпортний товар по контракту №02-10 від 18.05.10 з Company Jiangsu GUSU Purifying Tehnology Co., Ltd (Китай) у сумі 7220,00 дол. США (57127,53грн) з порушенням законодавчо встановлених термів, які обумовлені цим Законом, тобто термін відстрочення поставки перевищує 180 днів з дати перерахування коштів нерезиденту;
На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення від 23 березня 2011 року №0000062200, згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання по сплаті пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на суму 20570,59 грн.
Приймаючи зазначене податкове повідомлення –рішення відповідач керувався тим, що за результатами проведеної перевірки питання дотримання термінів надходження імпортних товарів в Україну, встановлених ст.2 Законом України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що на виконання умов контракту №03-10 від 23.03.10 ТОВ „Фармацевтична фірма „Вертекс" перерахувало кошти за товар (риб'ячий жир) на користь Company Asia Limited»(Китай) 09.04.10 у сумі 1836,00 дол. США (14531,31 грн.) та 19.04.10 у сумі 1836,00 дол. США (14551,77). Граничний термін надходження імпортного товару 06.10.2010 року та 16.10.2010 року відповідно.
При цьому відповідач дійшов висновку, що товар отримано згідно ВМД №420515 від 20.01.2011 року на суму 3672,00 дол. США (29172,20 грн.) з порушенням законодавчо встановлених термінів, які обумовлені ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, тобто більше ніж 180 днів з дати перерахування коштів нерезиденту у сумі 3672,00 дол. США (29083,08 грн.).
На виконання умов контракту №02-10 від 18.05.10 з Company Jiangsu GUSU Purifying Tehnology Co., Ltd (Китай) ТОВ Фармацевтична фірма „Вертекс" перерахувало валютні кошти за товар (дверні панелі) на користь Company Jiangsu GUSU Purifying Tehnology Co., Ltd (Китай ) 18.06.2010 року у сумі 7220,00 дол. США (57127,53 грн) та 28.10.2010 року у сумі 7220,00 дол. США.(57121,75 грн). Граничний термін надходження імпортного товару 15.12.2010 року,26.04.2011 року відповідно.
При цьому відповідач дійшов висновку, що товар отримано згідно ВМД №804534 від 22.02.2011 року на суму 14444,00 дол. США (114655,04 грн.), у тому числі на суму 7220,00 дол. США (57327,52 грн.) з порушенням законодавчо встановлених термінів, які обумовлені ст.2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, тобто більше ніж 180 днів з дати перерахування коштів нерезиденту.
Проте, суд з такими висновками відповідача не погоджується з огляду на наступні обставини справи.
Щодо отримання позивачем імпортного товару з порушенням законодавчо встановлених термінів по контракту №03-10 від 23.03.2010 року, укладеному з Company Asia Limited»(Китай) у сумі 3672,00 дол. США (29172,20 грн.), суд зазначає наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Згідно ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Згідно статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.
Відповідно до п.2 ст.1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Згідно з п.23, п.35 ст.1 Митного Кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
За приписами ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. В ст. 70 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу. Операції митного оформлення, порядок їх здійснення, а також форми митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, визначаються Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Згідно п. 1.18 Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України N 307 від 09.07.97 р. (у редакції наказу Держмитслужби України N 207 від 18.04.02 р.), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.05.02 р. за N 462/6750, моментом перетину митного кордону при морських і річкових перевезеннях є при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в порту навантаження на території України, при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього порту. При перевезеннях іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним): при експорті - здійснення або завершення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.
Наказом Державної митної служби України № 771 від 08.12.98 р., зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22.01.99 р. за № 42/3335, затверджено Положення «Про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення». У відповідності до п. 1.2 цього Положення (редакція яка діяла на час складання акту перевірки) його дія поширюється на переміщення товарів, що перебувають під митним контролем і переміщуються між митницями, структурними підрозділами однієї митниці територією України юридичними та фізичними особами, за винятком товарів, на які поширюється дія Порядку здійснення контролю за доставкою в митниці призначення переміщуваних через митний кордон України товарів окремих видів, затвердженого наказом Держмитслужби України N 969 від 13.10.05 р. і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.05 р. за № 1393/11673.
Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. Відповідно до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави. Крім того, перебування товару «Під митним контролем»неможливе без його фактичного ввезення в Україну.
Перебування під митним контролем товарів не можливо без їх фактичного ввозу в Україну, а при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого, в режимі імпорту, являється наявність на вантаж товарно-супровідного документу, на якому проставлений відтиск штампу «Під митним контролем»(імпорт) з відповідною датою, яка підтверджує факт і дату перетину митного кордону України.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено передплату за вказаним контрактом 09.04.2010 року у сумі 1836,00 дол. США (14531,31 грн.) та 19.04.2010 року у сумі 1836,00 дол. США (14551,77), граничний термін надходження товару на зазначену суму на територію України відповідно до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»складає 06.10.2010 року та 16.10.2010 року.
З інвойсу №1004062 від 29.04.2010 року складеного до контракту №03-10 від 23.03.2010 року встановлено, що відповідно до відбитку штампу митниці товар надійшов на митну територію України 17.05.2010 року, тобто відповідно до строків встановлених статтею 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
Отже, з урахування наведеного, позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення –рішення від 23 березня 2011 року №0000062200 щодо нарахування відповідачем пені в розмірі 8669,42 грн. за порушення строків надходження товару за контрактом №03-10 від 23.03.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки товар надійшов на митну територію України в межах встановлених законодавством строків.
Щодо отримання позивачем імпортного товару з порушенням законодавчо встановлених термінів по контракту №02-10 від 18.05.2010 року з Company Jiangsu GUSU Purifying Tehnology Co., Ltd (Китай) у сумі 7220,00 дол. США (57127,53грн) суд зазначає наступне.
Відповідно до товаросупроводжувального документу на контейнер (сервісний коносамент №МБАС74700 від 18.11.2010 р.) в якому знаходився товар, отриманий позивачем за контрактом №02-10 від 18.05.2010 року, зазначений товар відповідно до відбитку штампу митниці надійшов на митну територію України 28.12.2010 року. Приймаючи до уваги, що 18.06.2010 року позивачем було здійснено передплату за вказаним контрактом у сумі 7220,00 доларів США (57127,53 грн.), граничний термін надходження товару на зазначену суму на територію України відповідно до вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»закінчився 15.12.2010 року. Таким чином мале місце прострочення надходження на територію України строком на 13 днів, що також не заперечувалося позивачем та зазначено ним в заяві про зменшення позовних вимог.
Відповідачем, відповідно до розрахунку пені за порушення термінів розрахунків по контракту №02-10 від 18.05.2010 року, було нараховано позивачу пеню за прострочення надходження на територію України товару строком на 69 днів всього на суму 11901,17 грн.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про правомірність нарахування відповідачем пені на суму 2242,25 грн. відповідно до положень Закону України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті»за прострочення надходження та територію України товару по контракту №02-10 від 18.05.2010 року тільки за 13 днів, в іншій частині нарахування пені на суму 9658,92 грн. за прострочення надходження та територію України товару за 56 днів є неправомірним.
Крім того, суд зазначає, що позивачем відповідно до заяви про зменшення позовних вимог було визначено суму пені за прострочення надходження та територію України товару по контракту №02-10 від 18.05.2010 року за 13 днів в розмірі 2235,77 грн. помилково, оскільки ним товар на суму 7220,00 доларів США пораховано за курсом НБУ на суму 57127,53 грн., замість курсу НБУ на дату заборгованості, відповідно до якого суму товару склала 57327,52 грн.
З урахування наведеного, позовні вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення –рішення від 23 березня 2011 року №0000062200 щодо нарахування відповідачем пені в розмірі 9658,92 грн. за порушення строків розрахунків за контрактом №02-10 від 18.05.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню
В зв’язку з наведеним суд зауважує, що відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Відповідачем в даній справі суду не надано переконливих доказів правомірності свого рішення, які б підтверджували достовірність висновків про надходження товару на митну територію України з пропуском встановлених законодавством строків.
Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача, з огляду на наведену норму, суд дійшов до висновку, що відповідачем при прийнятті податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується, було невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв’язку з чим воно підлягає частковому скасуванню щодо нарахування відповідачем пені на суму 18328,34 грн.
Зважаючи на положення ст. 11 КАС України суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає необхідним визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
На підставі викладеного, ст..1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», 4 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ст.1 Митного Кодексу України, та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій Державної податкової інспекції в Комінтернівському районі м. Харкова в частині застосування штрафних санкцій на суму 18328,34 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична фірма "Вертекс" сплачений при поданні позову судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1.70 грн.
Апеляційна скарга на постанову подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення або, в разі оголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. В разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2011 року
Головуючий - Суддя Д.В. Бездітко