У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у цивільних справах у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Саратської районної Ради Одеської області про відшкодування моральної шкоди   

в с т а н о в и л а :

            У січні 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням суду задоволено її скаргу на рішення конкурсної комісії районної ради від 17.10.2002 року, згідно до якого вона не була допущена до участі у конкурсі на заміщення вакантної посади головного спеціаліста районної ради.

Вважаючи що порушенням її прав відповідачем була заподіяна моральна шкода.

         Позивач просила стягнути 10 000 грн. по відшкодуванню моральної шкоди.

         Рішенням Саратського районного суду від 25 березня 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2004 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

         У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

         Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Саратського районного суду від 25 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 червня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                            Є.Ф. Левченко

                            Ю.Л. Сенін

                            Л.І. Охрімчук