ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

Суддя  Ковальчук Тетяна Іванівна,  розглянувши матеріали за позовом  Чернівецької обласної організації Партії Зелених України  

до  Головного управління агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації  

  про зобов'язання привести стан зберігання пестицидів до відповідностііз санітарно-технічними нормами України  

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява Чернівецької обласної організації Партії Зелених України не підлягає розгляду в господарських судах України.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

З позовної заяви видно, що Чернівецька обласна організація ПЗУ звертається з позовом до ГУ агропромислового розвитку Чернівецької облдержадміністрації не за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і інтересів як юридичної особи - суб'єкта господарювання, а для реалізації своїх політичних завдань, визначених Статутом партії, з посиланням на стурбованість природоохоронної громадськості станом зберігання пестицидів у Чернівецькій області та порушення прав мешканців с. Василів Заставнівського району й інших районів області на безпечне для життя та здорове навколишнє природне середовище.

Згідно зі ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни та тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають з публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністратвиних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних правовідносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Таким чином, підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції ст. 12 ГПК України.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, господарський суд виходить з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України.

Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

а) участі у спорі суб'єкта господарювання;

б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

Як видно з позову, ні позивач, ні відповідач не є суб'єктами господарювання у спірних правовідносинах, між ними не існує господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, чи іншими актами господарського і цивільного законодавства. крім того, як уже зазначалося, вище спір стосується не права позивача, що виникло з відповідних господарських правовідносин з відповідачем, а права мешканців Чернівецької області на здорове довкілля.

З огляду на викладене, спір, за вирішенням якого позивач звернувся з позовною заявою до господарського суду, не носить ознак господарського спору, відтак, у прийнятті позовної заяви слід відмовити з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в господарських судах України.

У відповідності до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сплачені державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають поверненню позивачу.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 1, 12, п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України,  ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті позовної заяви.           

2. Видати позивачеві довідку на повернення з Державного бюджету України державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв’язку з тим, що заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Суддя                                                             Т.І. Ковальчук