Судове рішення #16211294

  

         ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                              ПОСТАНОВА

                                                      ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

 "21" червня 2011 р.                                               Справа № 2а-1730/11/0970

 м. Івано-Франківськ  

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Шумея М.В.,

секретаря Третяк В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Івано-Франківську справу за позовом  управління Пенсійного фонду України в м. Калуші до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

          

Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші звернулося до суду з адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання до вчинення дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч вимогам пункту 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не подав до територіального органу Пенсійного фонду України, яким являється позивач звітність щодо розрахунку страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за  2008 рік.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, на адресу суду направив заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився повторно, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів.

Судом встановлено, що 10 листопада 1999 року державним реєстратором виконавчого комітету Калуської міської ради Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб –суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Стаття 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи. Частина третя вказаної статті передбачає, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач у відповідності до статей 14,15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і зобов’язаний виконувати обов’язки платника страхових внесків, встановлені Законом.

У відповідності з пунктом 4 частини 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

У відповідності до підпункту 11.11 пункту 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року за № 21-1 платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частиною 6 підпункту 11.11 пункту 11 вказаної Інструкції встановлено обов’язок платника страхових внесків подання оригіналу розрахунку до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника.

Як встановлено судом, відповідачем не виконано обов’язки встановлені вищевказаними положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», постанови правління Пенсійного Фонду України та не було подано розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок неподання звітності управлінню Пенсійного фонду України в місті Калуші щодо розрахунку страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2008 рік фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 порушено обов’язки покладені на нього як платника страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

                                              ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Зобов'язати ОСОБА_1 подати до управління Пенсійного фонду України в м.Калуші  звітності до системи персоніфікованого обліку про застрахованих осіб за 2008 рік.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          

          Суддя:                                                                      Шумей М.В.

          

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація