ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
З ПИТАНЬ ПЕРЕДАЧІ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ
З ОДНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ДО ІНШОГО
04 липня 2011 року Справа № 2а-0870/4802/11
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Киселя Р.В.,
при секретарі судового засідання Лавринці І.П.
розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя
третя особа: Апеляційний суд Запорізької області
про: визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії,
та вирішуючи клопотання позивача щодо передачі адміністративної справи до іншого адміністративного суду,
ВСТАНОВИВ:
21.06.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя (далі – відповідач), третя особа – Апеляційний суд Запорізької області, в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці без врахування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 №865 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545); зобов’язати відповідача нарахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 №865 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 №545), виходячи з того, що загальний стаж роботи позивача на посаді судді – урахуванням періоду проходження строкової військової служби (2 роки 23 дні) – 23 роки 26 днів.
Крім того, позивач просив розглянути справу за його відсутності.
Ухвалою судді від 22.06.2011 було відкрите провадження у справі, судове засідання призначене на 04.07.2011.
30.06.2011 до суду надійшло клопотання відповідача про передачу справи до іншого адміністративного суду, обґрунтоване тим, що ця справа предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному. Просить розглянути це клопотання за відсутності його представника.
04.07.2011 до суду надійшла заява третьої особи, в якій просить розглянути справу за відсутності її представника.
У судове засідання 04.07.2011 сторони та третя особи не прибули.
Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вирішуючи клопотання відповідача про передачу справи до іншого адміністративного суду суд виходить з наступного.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
В ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» наведене визначення поняття «пенсійні виплати» відповідно до якого це грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу».
Частиною 5 статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету, за винятком суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів, яким грошове утримання виплачується цими судами.
Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави стверджувати, що щомісячне довічне грошове утримання судді та пенсійні виплати є нетотожними виплатами, які хоча й здійснюються органами Пенсійного фонду України, проте мають різну правовому природу та здійснюються з різних джерел.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), надання їм у майбутньому статусу судді у відставці, право якого на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма матеріального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України.
Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.
Відповідно до визначення, наведеного в п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Аналіз положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дає підстави стверджувати, що вихід судді у відставку не тягне за собою зміну його статусу як судді. Навіть при виході у відставку суддя залишається суддею.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» одним із способів припинення відставки судді є повторне обрання на посаду судді.
Відтак, призначення та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який не досяг пенсійного віку, є наслідком проходження таким суддею публічної служби. Тому спірні правовідносини є наслідком набутого позивачем професійного стажу на публічній службі і є похідними саме від відносин публічної служби, а не пенсійного забезпечення, як на цьому наголошує відповідач.
З вищенаведеного суд доходить висновку, що клопотання відповідача про передачу справи до іншого адміністративного суду є необґрунтованим, а тому таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 18, 22, 160, 165 КАС України, суддя
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя про передачу справи № 2а-0870/4802/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Запоріжжя, третя особа - Апеляційний суд Запорізької області, про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, до іншого адміністративного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя Р.В. Кисіль