ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6552/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кальника Віталія Валерійовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету з проханням: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по єдиним внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за березень-квітень 2011 року - 39718,22 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач повинен сплатити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень-квітень 2011 року у сумі 39718,22 грн. У зв’язку з неповною несплатою у відповідача виникла заборгованість, яка на момент подання позову не погашена.
Від позивача надійшло клопотання про розгляд без участі представника та підтримання позову в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду 29.06.2011 р. клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача, просив зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі про банкрутство № 5005/3388/2011.
За таких обставин, у відповідності до вимог ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вивчивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний позов у повному обсязі з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету (надалі - Відповідач) зареєстроване як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області ( надали - Позивач).
Відповідно до положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року № 2464-VІ (надалі –Закон) та "Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21 -5 від 27.09.2010р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 (надалі - Інструкція) на Відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню та сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У відповідності до ч.8 ст.9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом для Відповідача є календарний місяць.
Згідно зі ч.12 ст.9 цього Закону, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з ч.6 ст.25 Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Відповідно до статті 12 Закону завданням Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, відповідно забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Крім того п.7 ст.13 Закону встановлено Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Так, зокрема в п. 1 ч. 1 ст.4 Закону та п. 2.1 ст.2 Інструкції встановлено, що підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску на ¦загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, у відповідності до п. 4.1 ст. 4 Інструкції єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати
Відповідно до п.3.1 ст.3 Інструкції єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Єдиний внесок нараховується незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Відповідно до п.8 ст.9 Закону та пп. 4.6.2 п. 4.6 ст. 4 інструкції, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини (а саме не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом), або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, (грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним Періодом є календарний місяць.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Розмір єдиного внеску для вищезазначених платників встановлюється у відсотках до бази нарахування відповідно до класів професійного ризику виробництва.
Визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 №1423 та на підставі відомостей, наданих Управлінням щодо економічної діяльності ДП НДГ "Самарський", підприємство віднесено до 22 класу професійного ризику.
Згідно ст.8 Закону №2464 розмір єдиного внеску для платників з 22 класом ризику складає 37,19% від бази нарахування.
19.04.2011 ДП НДГ "Самарський" надало до Управління звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за березень 2011 року (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), в якому загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 20386,21 грн.
20.05.2011 ДП НДГ "Самарський" надало до Управління звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за квітень 2011 року (додаток 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), в якому загальна сума єдиного внеску, що підлягає сплаті складає 19332,01 грн.
Згідно розрахунку грошових вимог Управління до Державного підпрємства "Навчально- дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету за березень-квітень 2011 року, нараховано по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно додатка №4 за березень 2011 року - 20386,21 грн., нараховано по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно додатка №4 за квітень 2011 року- 19332,01 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості Державного підпрємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету за березень- квітень 2011 року перед управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області складає 39718,22 грн., та є несплаченою до теперішнього часу.
Суд не приймає доводи відповідача про необхідність зупинення провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі про банкрутство № 5005/3388/2011 з огляду на наступне.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст 156 Кодексу адміністративного судочинства (далі –КАС України) суд зупиняє провадження в адміністративній справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, —до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
17.03.2011 р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 19.05.1992 р. № 2343-ХІІ (далі –Закон № 2343) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону № 2343 протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зобов’язання відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування виникло за період з березня по квітень 2011 р. в сумі 39718,22 грн.
Таким чином, термін виконання зобов’язань відповідача за адміністративним позовом, настав після 17.03.11р. - дня введення мораторію.
За змістом статті 12 Закону № 2343 мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), не нараховуються.
Подібна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. № 15.
Отже, у суду відсутні правові підстави для зупинення провадження в адміністративній справі.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підпрємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету, 52041, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Олександрівка, вул. Колгоспна, 1, р/р 2600830272340 в філії Промінвестбанку в м.Павлограді, МФО 305556, р/р 26003025002001 в ДФ АТ "Індустріально - Експортний Банк", МФО 307016, ЄДРПОУ 00487462, на користь управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровькому районі Дніпропетровської області, 52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Теплична, 23, р/р 25604303013186 в ВАТ "Державний ощадний банк", ОКПО код 21928522, МФО 305482, заборгованість зі сплати єдиного внеску за березень 2011 року в сумі 20386,21 грн. та заборгованість зі сплати єдиного внеску за квітень 2011 року в сумі 19332,01 грн., а всього заборгованість в сумі 39718,22 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
В.В. Кальник