ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/5228/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська до Приватного підприємства "Стройтранс" про стягнення заборгованості в сумі , –
ВСТАНОВИВ:
У травні 2011 року позивач на виконання своїх владних повноважень звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість по платежам до бюджету, яка становить 12 299, 57 грн., яку в добровільному порядку не сплачує, у зв’язку з чим позивач вимушений звернутися до суду з позовом. Позивач просив суд: стягнути з рахунків відповідача на користь бюджету заборгованість по сплаті земельного податку та податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 12 299, 57 грн. і ухваливши відповідне рішення.
20 травня 2011 року відповідач отримав ухвалу про відкриття скороченого провадження, що підтверджується поштовим повідомленим, долученим до матеріалів справи (повідомлення про вручення поштового відправлення №97500857). З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, відповідно до вимог ч.4 ст.33 та частинами 4 та 8 ст.35 КАС України.
Відповідач протягом десяти днів не наддав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.
У відповідності до положень ст.183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Стройтранс»(код ЄДРПОУ 32130771) знаходиться на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
Податковий борг підприємства утворився внаслідок несплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань по сплаті: земельному податку за період 2010 та 2011 років, згідно яких платником податку самостійно нарахована сума податку за поточні роки, що підлягає сплаті до державного бюджету, у розміри 3 199, 62 грн. за 2010 рік та 3 199, 62 грн. за 2011 рік., сплачено 5 419, 73 грн. ( 3 199, 62 грн. * 2 (2010 р. і 2011 р.) –5 419, 73 грн.(сплачено) = 979, 51 грн.). Тобто станом на 04 квітня 2011 року самостійно нарахована на несплачена сума податкового зобов’язання складає 979, 51 грн.; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів згідно якого платником податку нарахована сума, що підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 11 009, 38 грн., (11 009, 38 грн. + 310, 68 грн. пеня = 11 320, 06 грн.).
Таким чином, заборгованість у зв’язку з несплатою до бюджету, земельного податку, податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів складає 11 320, 06 грн. + 979, 51 грн. = 12 299, 57 грн. та станом на 26 квітня 2011 року є не сплаченою.
При розгляді адміністративної справи суд вважає за потрібне застосовувати положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року №2353-ХІІ, які були чинними на час виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки саме цей Закон був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб-підприємців перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.
Згідно ст.17 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року №2353-ХІІ податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного періоду. Оскільки у встановлені строки підприємство не сплатило узгоджені податкові зобов’язання вони набули статусу податкового боргу.
Порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ. Статтею 1 цього Закону визначено податковий борг як податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобов’язання.
Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 даного Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У відповідності до статті 6 Закону, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога від 15 липня 2010 року №1/1488 про сплату боргу в сумі 7 430, 80 грн. (податкова вимога не була вручена адресату про що свідчить акт про розміщення на дошці оголошень 28 липня 2010 року);
- друга податкова вимога від 27 серпня 2010 року №2/1774 про сплату боргу в сумі 6 707, 67 грн. (податкова вимога була вручена адресату про що свідчить поштове повідомлення №00336272).
Відповідно до п.п.20.1.18, 20.1.28, 20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу.
Згідно ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійсню за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.
У відповідності до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов’язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у п.102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом 1 095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Пункт 95.3. встановлює, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пункт 95.4. передбачає, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
В силу ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає правомірним Відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини, перевіривши матеріали справи що надійшли до суду, з’ясувавши, що заперечення по справі не надійшли, як і заяви про визнання позову, розглянувши справу у встановлений законом 3-денний строк відповідно до п.2 ч.5 ст.183-2 КАС України –вважає, що є достатньо підстав для стягнення зазначеної суми на користь держави рішенням суду.
Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними доказами. Вказане є підставою для задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94, 183-2, 158-163 КАС, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків боржника Приватного підприємства «Стройтранс» (код 32130771) у рахунок погашення податкового боргу по земельному податку у сумі 979, 51 грн. на користь державного бюджету (р/р 33215811700005, одержувач: ВДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24246786, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 13050100), податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 11 320, 06 грн. на користь державного бюджету (р/р 33218807700005, одержувач: ВДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 2424 6786, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код платежу 1220100)
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
.
Суддя
В.В. Кальник