ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 червня 2011 р.           Справа № 2а/0270/2588/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання:   Бурбела О.В.  

за участю представників сторін:

позивача      :   Жупанову П.П., ОСОБА_2 - адвокат;

відповідача :   не з'явився;

третьої особи: ОСОБА_3 - представник за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: В.о. директора Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді Жупанову П.П.   

до:   Прокурора Ленінського району у м. Вінниці, радника юстиції Соколовим В.П., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області   

про: скасування припису прокурора

ВСТАНОВИВ :

В травні 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся в.о. директора Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді Жупанову П.П. з позовом до прокурора Ленінського району у м. Вінниці, радника юстиції В.П. Соколового, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державного казначейства України у Вінницькій області про визнати протиправним та скасувати припис прокурора Ленінського району м. Вінниці, радника юстиції Соколовського В.П. № 55-2118 вих-11 від 19.05.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2011р. прокурором Ленінського району м. Вінниці внесено припис за № 55-2118 вих-11 адресований в.о. директора Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді Жупанову П.П. з вимогою про вжиття заходів на усунення порушень Бюджетного кодексу України. На думку позивача вказаний припис прокурора не є обґрунтованим і підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на очевидних порушеннях закону.

В судовому засіданні позивач та його повноважний представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надав, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином, що стверджується розпискою про одержання повістки.

Представник третьої особи в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

19.05.2011р. прокурором Ленінського району м. Вінниці, радником юстиції Соколовим В.П. внесено припис виконуючому обов'язки директора Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді з вимогою негайно вчинити дії спрямовані на усунення порушень Бюджетного кодексу України, які наведені в приписі.

Вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки встановлено, що Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді діє на підставі статуту, який зареєстровано в новій редакції 14.04.2005 року та затверджений рішенням 19 сесії Вінницької обласної ради 4 скликання 24 січня 2005 року. Центр віднесено до об'єктів комунальної власності Вінницької обласної ради.

Перевіркою встановлено, що між Вінницьким обласним центром технічної творчості учнівської молоді в особі Жупанову П.П. та адвокатом ОСОБА_6 3 січня 2001 року (Договір № 1), 3 лютого 2011 року (Договір №25), 31 березня 2011 року (Договір №3) укладено договори про виконання юридичних послуг. Згідно п. 4.1 кожного з наведених договорів «Порядок оплати послуг виконавця», за надані послуги, «Виконавцем», «Замовник» щомісячно нараховує та перераховує йому кошти 2500 гривень. Так, згідно актів виконаних робіт, представлених виконавцем та платіжних доручень від 23 лютого 2011 року № 57, 1 березня 2011 року №57, 2 березня №78, 24 березня №111 адвокату ОСОБА_2 за рахунок бюджетних коштів проведено оплату його послуг в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Адвокат ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання усно та письмово консультувати з юридичних питань замовника, організовувати та вести претензійно-правову роботу за матеріалами замовника, представляти в установленому порядку інтереси замовника у всіх підприємствах, установах, організаціях, та ін. (згідно п. 5 Статуту лише директор наділений повноваженнями по представництву Закладу у всіх підприємствах, установах та організаціях та делегування директором своїх повноважень адвокату ОСОБА_2 є безпідставним та
протиправним).

Укладення вказаних договорів, а як наслідок перерахування адвокату ОСОБА_2 за надання юридичних послуг 10 000 гривень є незаконним оскільки відповідно до «Положення про юридичну службу комунальної організації «Центр матеріально - технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області» затвердженого Наказом по Управлінню освіти і науки Вінницької ОДА від 26.12.2008 року за №26, зокрема п. 15 ст. 10 передбачено, що дана служба надає правову допомогу працівникам Центру МТІЗ, управління освіти і науки ОДА та установ, що знаходяться в його підпорядкуванні, а значить і Вінницькому сласному центру технічної творчості учнівської молоді.

Однак згідно ст. 2 Бюджетного кодексу та Статуту, Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді є бюджетною, неприбутковою організацією та кошти з бюджету на консультативні та юридичні послуги, які надаються третіми (приватними) особами Центру не виділялись, а відповідно розрахунки з адвокатом ОСОБА_6 проведені незаконно.

Укладення вищенаведених договорів "Про виконання юридичних послуг" явно порушує вимоги вищенаведених положень Бюджетного кодексу України та входить в суперечність з тими статутними цілями Центру, на які витрачаються виділені відповідною радою бюджетні кошти.

Вирішуючи спір по суті суд визнає заявлені вимоги позивача щодо скасування прийнятих відповідачем рішень обґрунтованими виходячи з наступного.

Повноваження прокурора щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів передбачені ст. 20 Закону «Про прокуратуру». При виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції має право, у тому числі, давати приписи про усунення очевидних порушень закону.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про прокуратуру", у   протесті,   поданні,   приписі  або  постанові  прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.

В оскаржуваному приписі вимагається вказані кошти, які перераховані адвокату ОСОБА_2 за надані ними юридичні послуги, повернути, як витрачені незаконно шляхом вжиття заходів.

Всупереч, ст. 25 вказаного Закону, в приписі не зазначено, що конкретно (які дії) має виконати посадова особа (які заходи і в який спосіб) для повернення коштів, не зазначено, які дії потрібно вчинити для усунення порушень (якої конкретно статті) Бюджетного кодексу України.

В оскаржуваному приписі прокурор вказує, що укладеним договором порушено ст. 2 Бюджетного Кодексу України. Така позиція є необґрунтованою, оскільки в статті 2 цього Кодексу визначені лише значення основних термінів для регулювання відносин, що виникають у бюджетній сфері. Будь-яких заборон чи обмежень в описаних цивільно-правових відносинах між ВОЦТТУМ і адвокатом ОСОБА_6 вказана норма не містить.

Частиною 2 статті 21 Бюджетного кодексу України, визначено, що кошти які отримують фізичні особи та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи надаються через розпорядника бюджетних коштів.

Отже, Бюджетним Кодексом України, передбачені платежі фізичним особам та юридичним особам, що не мають статусу бюджетної установи.

Згідно ст. 48 БК України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:

1) операцій з коштами державного бюджету;

2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Повноваження Державного казначейства України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства визначено в ст.112 БК України:

1) здійснює бухгалтерський облік всіх надходжень та витрат Державного бюджету
України;

2) встановлює єдині правила ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійснює контроль за їх дотриманням;

3) здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Положення про Державне казначейство України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1232.

Відповідно до вказаного Положення Державному казначейству України надані повноваження видавати нормативно-правові акті, надавати роз'яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету і роз'яснення щодо застосування класифікації кредитування бюджету та приведення їх у відповідність до наказів Міністерства фінансів України.

Згідно п. 1.3.4. код 1134 „Оплата послуг (крім комунальних)" Наказу державного казначейства України за № 482 від 10 листопада 2008 року «Щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», відносяться видатки бюджету на оплату послуг для забезпечення потреб установ (організацій):

а) оплата професійних послуг сторонніх фахівців (юридичних осіб та суб'єктів підприємницької діяльності): з бухгалтерського аудиту, юридичних, інформаційно-обчислювальних, консультативних та консалтингових послуг. Отже, вказаним Наказом передбачено оплату коштів з бюджету для професійних послуг сторонніх фахівців, в тому числі і за надання юридичних послуг.

За цих обставин, укладення вказаних договорів з адвокатом, а як наслідок перерахування адвокату ОСОБА_2 за надання юридичних послуг в сумі 10 000 гривень, є законним.

В оскаржуваному приписі вказується, що відповідно до п. 15 ст. 10 «Положення про юридичну службу комунальної організації «Центр матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області», затвердженого Наказом по Управлінню освіти і науки Вінницької ОДА від 26.12.2008 року за №26, передбачено, що дана служба надає правову допомогу працівникам Центру матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області, управління світи і науки ОДА та установ, що знаходяться в його підпорядкуванні, а значить і Вінницькому обласному центру технічної творчості учнівської молоді.

Судом встановлено, що Центр матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області є комунальною організацією і не підпорядкована управлінню освіти і науки Вінницької ОДА і не входить до структури управління освіти Вінницької ОДА.

Положення про юридичну службу Центру матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області затверджено її керівником, який не має ніякого відношення до управління освіти.

Висновок прокурора про те, що Положення про юридичну службу комунальної організації «Центр матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області, затверджений Наказом по Управлінню освіти і науки Вінницької ОДА від 26.12.2008 року за №26 є надуманим, оскільки такий Наказ ніколи не видавався.

Також, слід вказати, що в штатному розписі управління освіти і науки Вінницької ОДА юридичний відділ чи посада юриста (юрисконсульта) відсутні.

Таким чином, висновок прокурора про незаконність укладених договорів між ВОЦТТУМ і адвокатом ОСОБА_6 та перерахування коштів за наданих ним юридичних послуг лише з тих мотивів, що в якісь комунальній організації Центр матеріально-технічного та інформаційного забезпечення закладів освіти Вінницької області існує юридична служба і значить вона могла надавати юридичні послуги Вінницькому обласному центру технічної творчості учнівської молоді  є помилковим.

Відповідно до Цивільного кодексу України, представництво здійснюється на підставі закону (законні представники) та за довіреністю чи договором (делеговане представництво).

Вінницький обласний центр технічної творчості учнівської молоді є юридичною особою, тому набуває процесуальну правоздатність та дієздатність сторони будь-якого процесу.

З огляду на це, представництво закладу можливо його директором,  п. 5 Статуту закладу, чи іншою особою за дорученням директора.

Судом встановлено, що Вінницьким обласним центром технічної творчості учнівської молоді в особі Жупанову П.П. та адвокатом ВОКА ОСОБА_6 були укладені договори на виконання юридичних послуг у зв'язку з тим, що ВОЦТТУМ був і є стороною спорів в Ленінському райсуді. За цих обставин, директором була надана адвокату ОСОБА_2 довіреність з правами визначеними для сторін процесу.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про адвокатуру», адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скарги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб, виконують свої обов'язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства.

Адвокат може здійснювати й інші види юридичної допомоги, передбачені законодавством. Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Отже, діючим Законодавством не заборонено та не обмежено можливість чи право бюджетній організації використати послуги стороннього фахівця (юриста), а адвокату не заборонено та не обмежено в праві надавати юридичні послуги бюджетним організаціям чи установам.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час внесення оскаржуваного припису відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє вказаний припис обґрунтованості, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.   

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України,  кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини,  на  яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. (стаття 86 цього Кодексу).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України,  адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем та його повноважним представником в судовому засіданні повністю доведено правомірність своїх вимог, однак відповідачем не надано суду достатньо доказів в обґрунтування своєї позиції у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України,  якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.  

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати припис прокурора Ленінського району м. Вінниці № 55-2118 вих-11 від 19.05.2011р.

Стягнути з Державного бюджету на користь в.о. директора Вінницького обласного центру технічної творчості учнівської молоді Жупанову П.П. (АДРЕСА_1, 21050) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя           Чернюк Алла Юріївна