ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
31.01.08 р. Справа № 39/359
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіній Н.С.
при секретарі Бахрамовій А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Біокорм” м. Донецьк
до відповідача: Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” м. Донецьк
про стягнення 133 901 грн. 73 коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Гуртова О.В. – за довіреністю;
від відповідача: не з’явився;
ВСТАНОВИВ
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Біокорм” м. Донецьк , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 133 901 грн. 73 коп., яка складається з основного боргу в сумі 114 679, 26 грн., інфляційної складової в сумі 8 578, 01 грн., 3% річних в сумі 775, 34 грн., пені в сумі 4 135, 16 грн., штрафу в сумі 5 733, 96 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 12/03/07 СЖ від 12.03.2007 р., видаткові накладні № 01/02-Ф від 01.02.2007 р., № 13/03-сж від 13.03.2007 р., № 09/04-сж від 09.04.2007 р., № 23/04-сж від 23.04.2007 р., № 18/05-сж від 18.05.2007 р., № 24/05-сп від 24.05.2007 р., № 31/05-сп від 31.05.2007 р., № 06/06-сп від 06.06.2007 р., № 16/06-сп від 16.06.2007 р., № 25/06-сп від 25.06.2007 р., № 09/07-сп від 09.07.2007 р., № 17/07-сп від 17.07.2007 р., № 26/07-сп від 26.07.2007 р., № 03/08-сп від 03.08.2007 р., № 09/08-сп від 09.08.2007 р., № 14/08-сп від 14.08.2007 р., 3 17/08-сп від 17.08.2007 р., 3 28/08-сп від 25.08.2007 р., № 29/08-сж від 29.08.2007 р., № 417 від 27.04.2007 р., № 448 від 04.03.2007 р., № 459 від 07.05.2007 р., №477 від 12.05.2007 р., № 504 від 17.05.2007 р., № 519 від 22.05.2007 р., рахунок № 01/02-ф від 01.02.2007 р., довіреності серії ЯМЯ № 586522 від 01.02.2007 р., № 586597 від 06.04.2007 р., № 586441 від 08.04.2007 р., серії ЯНС № 800765 від 18.05.2007 р., № 800774 від 24.05.2007 р., №800717 від 06.06.2007 р., № 800739 від 09.07.2007 р., № 800823 від 03.08.2007 р., акти звірки взаємних розрахунків, акт зарахування зустрічних позовних вимог, претензію від 09.10.2007 р., розрахунки.
Відповідач свого представника для участі в судовому засіданні не направив, витребуваних документів та відзиву на позов суду не представив, надав клопотання № 1/30010б від 30.01.2008 р., яким повідомив про неможливість явки представника, у зв’язку зі службовим відрядження генерального директора, просив відкласти розгляд справи.
За приписами ст. 28 ГПК України представництво інтересів юридичних осіб в господарському процесі здійснюється через їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника (керівника).
Наведена норма не обмежує можливість представництва інтересів іншими особами, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Слухання справи згідно ухвал суду від 19.12.2007 р. та від 21.01.2008 р. двічі переносилася, проте відповідач своїм правом на участь у засіданні не скористався.
Крім того, відповідачем не представлено суду жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин, що унеможливлюють явку представника в судове засідання.
Враховуючи викладене, а також достатність зібраних по справі документів для вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне залишити клопотання ПНВК “Інтребізнес” про відкладення розгляду справи без задоволення.
Суд вважає за можливе розглянути спір згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки ненадані суду відповідачем докази не можуть істотно вплинути на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, а надання відзиву є правом, а не обов’язком відповідача.
В ході розгляду справи позивач, відповідно до ст. 22 ГПК України, уточнив позовні вимоги, змінив предмет позову, зменшивши суму основного боргу та просив суд стягнути з відповідача основний боргу в сумі 112 679, 26 грн., інфляційну складову в сумі 8 578, 01 грн., 3% річних в сумі 775, 34 грн., пеню в сумі 4 135, 16 грн., штраф в сумі 5 733, 96 грн.
Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням уточнень.
Заява про уточнення позовних вимог завчасно направлена позивачем на адресу відповідача та згідно поштового повідомлення № 44510 отримана останнім 28.01.2008 р.
Будь-яких заперечень або письмових пояснень з приводу заявлених позовних вимог, заяви про уточнення позовних вимог відповідачем суду не представлено.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
12.03.2007 р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Біокорм” м. Донецьк, та відповідачем, Приватною науково-виробничою компанією “Інтербізнес” м. Донецьк, був укладений договір купівлі-продажу № 12/03/07 СЖ, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Згідно даного Договору позивач зобов’язався передати у власність відповідачеві Продукцію визначену товаро-супровідними документами на кожну партію, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався прийняти Продукцію та сплатити за неї встановлену ціну.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткових накладних № 01/02-Ф від 01.02.2007 р., № 13/03-сж від 13.03.2007 р., № 09/04-сж від 09.04.2007 р., № 23/04-сж від 23.04.2007 р., № 18/05-сж від 18.05.2007 р., № 24/05-сп від 24.05.2007 р., № 31/05-сп від 31.05.2007 р., № 06/06-сп від 06.06.2007 р., № 16/06-сп від 16.06.2007 р., № 25/06-сп від 25.06.2007 р., № 09/07-сп від 09.07.2007 р., № 17/07-сп від 17.07.2007 р., № 26/07-сп від 26.07.2007 р., № 03/08-сп від 03.08.2007 р., № 09/08-сп від 09.08.2007 р., № 14/08-сп від 14.08.2007 р., 3 17/08-сп від 17.08.2007 р., 3 28/08-сп від 25.08.2007 р., № 29/08-сж від 29.08.2007 р. поставив відповідачеві Продукцію на загальну суму 410 048, 26 грн.
Відповідачем продукцію прийнято, що підтверджується підписами сторін на означених накладних, а також довіреностями на право отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯМЯ № 586522 від 01.02.2007 р., № 586597 від 06.04.2007 р., № 586441 від 08.04.2007 р., серії ЯНС № 800765 від 18.05.2007 р., № 800774 від 24.05.2007 р., №800717 від 06.06.2007 р., № 800739 від 09.07.2007 р., № 800823 від 03.08.2007 р.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставлення відповідачу продукції, тобто обов’язок позивача вважається виконаним у відповідності до вимог ст. 664 ЦК України та умов Договору.
Згідно п. 2.6 Договору відповідач зобов’язаний оплатити вартість поставленої Продукції протягом 30 банківських днів з моменту поставки.
Вартість отриманої продукції оплачена відповідачем частково, що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками за період з 26.02.2007 р. по 15.10.2007 р. на суму , крім того зобов’язання за спірним договором на суму 14 969, 00 грн. припинені сторонами в порядку ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно акту від 02.07.2007 р.
Залишок неоплаченої відповідачем вартості продукції складає 112 679, 26 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.01.2008 р., платіжним дорученням № 46 від 09.01.2008 р.
Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем на суму 112 679, 26 грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 112 679, 26 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що у разі прострочення оплати продукції Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,5% від неоплаченої в строк суми.
Судом арифметично перевірено вимогу позивача стосовно стягнення пені у розмірі 4 135, 16 грн., нарахованої у період з моменту виникнення права вимоги по 18.12.2007 р., зменшеної позивачем у відповідності до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” до подвійної облікової ставки НБУ, та оскільки зазначений порядок нарахування пені відповідає змісту ст. 231- 232 ГК України, 549-550 ЦК України вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Крім того, прострочення Покупцем грошового зобов’язання за умовами пункту 5.3 Договору тягне за собою обов’язок Постачальника сплати штраф у сумі 5% від вартості неоплаченої у строк продукції, який за розрахунком позивача складає 5 733, 96 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми штрафу, враховуючи порушення відповідачем договірних зобов’язань, вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.
Прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням трьох відсотків річних з простроченої суми, на підставі ст. 625 ЦК України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого 3% річних за період з 15.09.2007 р. по 18.12.2007 р. складають 775, 34 грн., а розмір індексу інфляції за період вересня 2007 р. по грудень 2007 р. – 123 257, 27 грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач звернувся до суду клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на поточний рахунок ПНВК “Інтербізнес” № 260060053980 в ДРУ АК ПІБ, МФО 334635.
Проте означене клопотання не може бути задоволено судом через необґрунтованість, зокрема, заявником жодним чином не доведено, що невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Біокорм” м. Донецьк – задовольнити.
Стягнути з Приватної науково-виробничої компанії “Інтербізнес” м .Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Біокорм” м. Донецьк основний борг в сумі 112 679, 26 грн., інфляційну складову в сумі 8 578, 01 грн., 3% річних в сумі 775, 34 грн., пеню в сумі 4 135, 16 грн., штраф в сумі 5 733, 96 грн., витрати за державним митом в сумі 1 339 грн. 02 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Морщагіна Н.С.