ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

 УХВАЛА   

іменем України

"01" липня 2011 р.                                                    Справа № 2а-156/11

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Котік Т.С.         

суддів:                                                                              Жизневської А.В.

                                                                                          Малахової Н.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області  від "14" лютого 2011 р. у справі № 2а-156/11 за позовом ОСОБА_3   до Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації Рівненської області про визнання бездіяльності  протиправною і зобов'язання вчинити дії            ,  

                                                        ВСТАНОВИЛА:

Постановою Березнівського районного суду Рівненської області 14 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації Рівненської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_3 передбаченої частиною 4 ст.48  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як інваліду ІІ групи, у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат за 2010 рік та зобов"язано відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 передбачену частиною 4 ст.48  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічну допомогу на оздоровлення як інваліду ІІ групи, у розмірі 5-ти мінімальних заробітних плат за 2010 рік з урахуванням виплачених сум.

В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Березнівської райдержадміністрації, посилаючись на порушення норм матеріального і  процесуального права, просить постанову скасувати та відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначив, що суд не дослідив та не проаналізував постанову Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, на підставі якої здійснюється нарахування та виплата вказаної вищевказаної допомоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 2-ї групи (а.с.11-13). Перебуває на обліку  в Управлінні праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Березнівської райдержадміністрації та отримав в 2010 році 120 грн. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах, які визначені постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС віднесених до 1-ї категорії, інвалідам 2-ї групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.  Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Дія абзацу 2 ч.4 ст.48 зазначеного Закону зупинялася на 2008 рік в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", однак відновлена відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року. В послідуючому не зупинялася та не викладалася в новій редакції, а тому доводи відповідача про те, що така норма не відновлена, є безпідставними.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Наявність у позивача права на призначення йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (частина 2 статті 46 Конституції України).

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.  

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення позивачці застосуванню підлягає стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з якої вбачається, що під час визначення розміру виплат за основу їх нарахування береться мінімальна заробітна плата, а не постанова Кабінету Міністрів України N 562 від 12.07.2005 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивачки.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Ураховуючи викладене, підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні. 

Керуючись ст.ст. 195,197,200,206  Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

 УХВАЛИЛА:  

Апеляційну скаргу  Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації Рівненської області  залишити без задоволення, а постанову Березнівського районного суду Рівненської області  від "14" лютого 2011 р.  без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.  

Головуючий   суддя                                                              Т.С. Котік

судді:                                                                                      А.В. Жизневська   

                                                                                                Н.М. Малахова   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_3  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління праці та соціального захисту населення Березнівської райдержадміністрації Рівненської області  вул. Київська, 11,м. Березне,Рівненська область,34600