ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА  

іменем України

"24" червня 2011 р.                                                    Справа № 2-а-219/2011

номер рядка статистичного звіту 10.3.2

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                                                          Поліщука М.Г.         

суддів:                                                                              Капустинського М.М.

                                                                                          Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від "07" квітня 2011 р. у справі № 2-а-219/2011 за позовом ОСОБА_2   до управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області про визнання бездіяльності  протиправною і зобов"язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 21.03.2011 р. звернувся до Радомишльського районного суду Житомирської області з  адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання його провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст.51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 01.08.2010 р.

Постановою Радомишльського  районного суду Житомирської області від 07 квітня 2011 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду в Радомишльському районі Житомирської області щодо здійсненого перерахування призначеної ОСОБА_2  додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії.

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.08.2010 р. по 09.02.2011 р. з врахуванням проведених раніше виплат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю та у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в  задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах, визначених ст.195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те,  що остання задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.5) та перебуває на обліку в управлінні  Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області.

За змістом статті 51 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, віднесеним до 3-ї категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру виплат застосуванню підлягає саме ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи відповідача щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Посилання відповідача на те, що при розрахунку вказаного виду додаткової пенсії не застосовуються положення ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування", є також безпідставними.

Вихідним критерієм обрахунку  додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої, згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм обрахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає. А відтак, положення ч.3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування виплат, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування вище вказаних норм, є безпідставними.

Таким чином колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок додаткової пенсії, передбачених ст.51  ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Проте, судом першої інстанції неправильно визначено період, за який слід провести перерахунок та виплату спірних коштів. При визначенні періоду здійснення перерахунку додаткової пенсії, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що такі вимоги позивача підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку звернення до суду, визначеного ч.2 ст.99 КАС України виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України  адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

У ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.

Сліід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Спірні виплати є регулярними, тобто про своє порушене право позивач мав знати при отриманні ним вказаної додаткової пенсії. Про порушення своїх прав позивач достовірно усвідомлював в момент отримання цієї пенсії протягом 2010 р., однак з позовом  звернувся лише 21.03.2011 року, подавши його більш ніж через шість місяців з моменту порушення, на його думку, прав, свобод та законних інтересів, а тому строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 01.08.2010 року по 20.09.2010 р. включно позивачем пропущено без поважних причин, і будь-яких законних та обґрунтованих підстав для висновку про його не пропущення позивачем, у суду першої інстанції не було.

А тому, вимоги  позивача підлягають задоволенню лише в межах шестимісячного строку, визначеного ч.2 ст.99 КАС України, які передували пред”явленню ним даного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду підлягає в названій частині скасуванню з одночасним  залишенням частини позовних вимог позивача без розгляду.

Керуючись ст.ст.197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 07.04.2011 р. в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної додаткової пенсії, передбаченої ст. 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком за період з 09.08.2010 р. по 20.09.2010 р., а також в частині відмови в задоволенні позовних вимог  за період з 01.08.2010 р. по 08.08.2010 р. включно - скасувати, та його позовні вимоги  за вказані періоди -  залишити без розгляду.

Постанову суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2  за період з 21.09.2010 р. по 09.02.2011 р. залишити без змін.

Постанова  набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.  

Головуючий   суддя                                                              М.Г. Поліщук

судді:                                                                                      М.М. Капустинський   

                                                                                                С.М.Хаюк   

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу   ОСОБА_2  АДРЕСА_1

3- відповідачу   Управління Пенсійного фонду України в Радомишльському районі Житомирської області  вул.М.Житомирська, 8,м.Радомишль,Житомирська область,12200