ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
І м е н е м У к р а ї н и
РІШЕННЯ
29 червня 2011 р.
Справа 9/87/2011/5003
за позовом:Прокурора Чернівецького району Вінницької області (24100, смт. Чернівці, Вінницька область, вул. Чапаєва, 26) в інтересах держави в особі Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області, код ЄДРПОУ 20092317 (вул. Леніна, 103/1, смт.Чернівці, Вінницька область)
до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" в особі директора Максимова Андрія Юрійовича, код ЄДРПОУ 25497645 (вул. 50-річчя Жовтня, 23, смт. Вендичани, Могилів-Подільський район)
про визнання договору оренди землі недійсним
Головуючий суддя Балтак О.О.
Cекретар судового засідання Кравчук Н.Л.
Представники
прокуратури: Гембера С.М. - прокурор відділу обласної прокуратури
позивача : ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача : ОСОБА_2. - представник за довіреністю
ВСТАНОВИВ :
Подано позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.01.2008 р., який укладено між Чернівецькою районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дністер - Агро" та зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".
Позовні вимоги мотивовано наступним. Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної власності або комунальної власності у користування.
Надання земельних ділянок державної власності у користування за межами населених пунктів, згідно пункту 12 Розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України, здійснюється на підставі рішення органу виконавчої влади.
Підставами для проведення землеустрою є рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою, укладені договори між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою (стаття 22 Закону України «Про землеустрій»).
Статтею 25 даного Закону визначаються види документації із землеустрою.
Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часто (паїв) визначено, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки надаються в оренду за рішенням відповідного органу виконавчої влади на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянки (стаття 13), однак у вищезгаданому договорі такі умови відсутні.
Розпорядженням Чернівецької районної державної адміністрації від 13.09.2007р. № 302 "Про надання земельних ділянок в оренду сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" надано в оренду ТОВ "Дністер-Агро" строком на 10 років, земельні ділянки загальною площею 545,67 га не витребуваних земельних часток (паїв) на території Вила-Ярузької сільської ради Чернівецького району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, без розроблення та затвердження в установленому порядку документації із землеустрою, чим порушено ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст.ст. 20, 22 Закону України «Про землеустрій».
Вказані обставини, як зазначено у позові, стали підставою для скасування розпорядження голови Чернівецької РДА головою обласної державної адміністрації розпорядженням від 15.04.2011 року № 178 "Про скасування розпоряджень голови Чернівецької районної державної адміністрації від 31 травня 2007 року № 164, від 13 вересня 2007 р. № 302"
Разом з цим, розпорядження Чернівецької районної державної адміністрації від 13.09.2007 року № 302 "Про надання земельних ділянок в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Дністер-Агро" було основною юридичною підставою укладення договору оренди землі від 18.01.2008 р. та з його скасуванням така підстава, визначена пунктом 12 Розділу X "Перехідних положень" Земельного кодексу України та Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відсутня.
Згідно зі ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умови договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької діяльності.
В ст.15 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що відсутність у договорі оренди землі однієї із істотних умов передбачених статтею 15 цього ж Закону, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.
Невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлення земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 (визначення орендаря та орендодавця земельної ділянки, а також порядку набуття права оренди), ст. 11 (ризик випадкового знищення або пошкодження об'єкта оренди), ст. 17 (передача об'єкта оренди), ст.19 (строк дії оренди землі) Закону України "Про оренду землі" є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Враховуючи ту обставину, як зазначено у позові, що надання земельних ділянок відбулося з порушенням вимог земельного законодавства: без розроблення документації із землеустрою, акту приймання передачі об"єкта оренди та встановлення меж земельної ділянки в натурі слід визнати договір оренди недійсним.
Розгляд справи було ухвалою суду від 06.05.2011 р. було призначено на 09.06.2011 р.
В судове засідання 09.06.2011 р. прокурор з невідомих причин не з"явився. Розгляд справи було відкладено на 29.06.2011 р.
Відповідач по справі та його представник в судовому засіданні проти позову заперечує, мотивуючи наступним: згідно із Розпорядженням голови Чернівецької районної державної адміністрації Вінницької області від 13.09. 2007 року № 302 «Про надання земельних ділянок в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Дністер-Агро» для ведення сільськогосподарського виробництва СТОВ «Дністер-Агро» надано в оренду земельну ділянку площею 545,67 га не витребуваних земельних часток (паїв) на території Вила-Ярузьської сільської ради терміном на 10 років.
Відповідно до пунктів 1, 2 укладеного між сторонами Договору оренди землі від 18.01.2008року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Вила-Ярузьської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, в незораному стані.
Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (пункт 3 Договору). Договір укладено на 10 років (пункт 8 Договору); передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення (пункт 18 Договору);
В позовній заяві прокурор в якості однієї з головних підстав незаконності Договору вказує на відсутність у відповідача проекту відведення земельної ділянки.
Проте проект відведення ТОВ «Дністер-Агро» земельної ділянки в оренду був розроблений приватним підприємцем ( суб'єктом підприємницької діяльності) Савчук М.С. відповідно до укладеного договору з відповідачем.
Розпорядженням голови Вінницької обласної державної адміністрації від 15 квітня 2011 року № 178 про скасування вищезазначеного розпорядження голови Чернівецької районної державної адміністрації останнє було скасоване як «незаконне», що і стало підставою для пред'явлення прокурором Чернівецького району Вінницької області даного позову .
Погодитися із зазначеним розпорядженням голови Вінницької облдержадміністрації не можна, так як воно є безпідставним.
Так відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок скасування розпоряджень голів районних державних адміністрацій визначений спеціальними нормами Закону України «Про місцеві державні адміністрації», зокрема ст. 33 ч.4 у відповідності до якої голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та ст. 43 ч.2 у відповідності до якої розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
У Розпорядженні голови облдержадміністрації не вказано який саме законодавчий або підзаконний акт був порушений. Немає також обґрунтування доцільності скасування розпорядження адміністрації нижчого рівня.
Підставою для визнання Договору недійсним може бути лише недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України - саме в момент вчинення правочину.
Посилаючись на порушення сторонами в момент укладення Договору його істотних умов, прокурором у позовній заяві не зазначено, які саме істотні умови відсутні у спірному договорі, обмежившись лише самим переліком істотних умов, необхідних для укладення договору оренди землі, встановлених статтею 15 Закону України „Про оренду землі".
Згідно зі ст.15 Закону України «Про оренду землі» - невід'ємною частиною договору оренди землі є :
план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;
кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди;
проект відведення земельної ділянки, передбачений цим Законом.
Договір було укладено відповідно до Типової форми, затвердженої Постановою КМ України №220 від 03.02.2004р. з усіма вищезазначеними необхідними істотними умовами, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши прокурора та представників сторін судом встановлено наступне: у Розпорядженні від 15 квітня 2011 року № 178 про скасування Розпоряджень № 164 від 31.05.2007р. та № 302 від 13.09.2007р. Голови Чернівецької районної державної адміністрації Голова Вінницької обласної державної адміністрації (як і прокурор у позовній заяві) вказує на незаконність останніх у зв'язку з їх прийняттям всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема ст. ст.123 , 124 Земельного кодексу України .
Проте відповідно до ст. 5 Цивільного кодексу України акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі.
Отже на момент виникнення спірних правовідносин (договір оренди від 18.01.2008 р.) діяли статті 123, 124 ЗК України в редакції ЗК України від 25.10.2001 року, якою визначався на той час порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування. Так як ТОВ « Дністер-Агро» було надано землю не в постійне користування, а в оренду строком на 10 років, то чинна на той час редакція ст.123 на даний договір оренди не розповсюджувалася.
Ст. 124 ЗК України, що в редакції Земельного кодексу України 2001 року встановлювала порядок надання земель в оренду, не передбачала розроблення та затвердження в установленому порядку документації із землеустрою.
Але, діюча на той час ст. 20 Закону України « Про землеустрій» встановлювала обов'язковість землеустрою для земель усіх категорій, незалежно від форм власності.
Тому за замовленням ТОВ «Дністер-Агро» проект відведення ТОВ «Дністер-Агро» земельної ділянки в оренду був розроблений приватним підприємцем ( суб'єктом підприємницької діяльності) Савчуком М.С. ще у 2009році.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про оренду землі» - невід'ємною частиною договору оренди землі є :
план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;
акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди;
проект відведення земельної ділянки, передбачений цим Законом.
Прокурором у позовній заяві не зазначено, які саме невід'ємні частини до спірного договору відсутні, обмежившись лише самим їх переліком, встановлених статтею 15 Закону України «Про оренду землі» .
Договір оренди було укладено відповідно до Типової форми, затвердженої Постановою КМ України №220 від 03.02.2004р. з усіма необхідними додатками (невід'ємними частинами).
Посилання прокурора на п.12 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України, згідно з яким нібито Розпорядження Голови райдержадміністрації було основною юридичною підставою для укладення договору оренди......землі, також є безпідставним, так як цей пункт на час виникнення правовідносин між сторонами стосувався тільки земель в межах населених пунктів і земель, наданих у приватну власність (в редакції ЗК України від 25.10.2001 року).
Наведена в позовній заяві стаття 32 Закону України «Про оренду землі» стосується «розірвання договору оренди земельної ділянки» , а не «визнання договору недійсним», тобто не стосується предмету позову.
Статтею 204 Цивільного кодексу України ( Презумпція правомірності правочину) встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог закону.
Підставою недійсності правочинів, як зазначалось вище, є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України - саме в момент вчинення правочину.
Верховний Суд України в своєму Узагальнені практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 24.11.2008р. визначив, що: «Правочин - правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Однак є випадки, коли відсутність хоча б однієї з істотних умов правочину спеціальним законом визначено як підставу його недійсності, зокрема ч. 2 ст. 15 Закону «Про оренду землі». У таких випадках необхідно обґрунтовувати вимогу про недійсність правочину відповідно до спеціального закону, який застосовується до цих правовідносин».
Спеціальним Законом, який регулює надання в оренду земельних ділянок, є Закон України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про оренду землі»(в редакції Закону, що діяла на момент укладення спірного договору) істотними умовами договору оренди земельної ділянки є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); термін договору оренди; орендна плата (розмір та індексація, форми платежу, терміни та порядок внесення і Перегляду); цільове призначення, умови використання і збереження якості землі; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження і обтяження щодо використання земельної ділянки; сторона (орендодавець чи орендар), яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Таким чином Закон «Про оренду землі» не передбачає серед істотних умов, відсутність яких тягне за собою визнання договору оренди землі недійсним, такої умови як наявність або відсутність чи скасування будь-якого рішення (розпорядження) органів виконавчої влади про надання землі.
Жодного факту недотримання сторонами вимог ст.ст.4-6,11,17,19 вказаного Закону в позовній заяві не наведено. Не наведено також факту порушення будь якого іншого законодавства на момент вчинення правочину.
Верховний Суд України в Постанові N 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»пунктом 8 визначив: «Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК саме на момент вчинення правочину.»
Таким чином на момент вчинення правочину розпорядження голови Чернівецької райдержадміністрації про надання землі в оренду було чинним, не оскаржувалось та не скасоване; правочин було вчинено уповноваженими особами, в письмовій формі з подальшою державною реєстрацією; стосовно наданої земельної ділянки були відсутні будь які заборони чи обмеження на передачу в оренду; зміст правочину відповідає вимогам встановленим ст. 19 Закону України «Про оренду землі».
Нормативні акти органу виконавчої влади, зокрема Чернівецької районної державної адміністрації, є актами одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
Договір оренди від 18.01.2008 р. не має жодних незаконних ознак, які б зумовлювали його недійсність, а саме: дефектів змісту (незаконність), форми, суб'єктного складу або волі. Отже, відсутні підстави визнання договору оренди землі недійсним.
Окрім того, з позовної заяви не зрозуміло чим оскаржуваний договір порушує права чи законні інтереси держави чи органів зазначених в позовній заяві. Орендна плата протягом чотирьох років сумлінно сплачувалася орендарем до державного бюджету; земля використовується за її цільовим призначенням, дбайливо, із збереженням її корисних властивостей.
Враховуючи викладене у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Чернівецькою районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дністер - Агро" від 18.01.2008 р. слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -
ВИРІШИВ :
В позові про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного між Чернівецькою районною державною адміністрацією та сільськогосподарськимм товариством з обмеженою відповідальністю "Дністер - Агро" від 18.01.2008 р., який зареєсторовано 05.02.2008 р. у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК" за № 040882000001 відмовити.
Суддя Балтак О.О.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 липня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Леніна, 103/1, смт.Чернівці, Вінницька область)
3 - відповідачу (вул. 50-річчя Жовтня, 23, смт. Вендичани, Могилів-Подільський район,