У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у цивільних справах у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди   

в с т а н о в и л а :

            У вересні 2002 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що є наймачем АДРЕСА_1. З вини відповідачки 29 січня, 1 лютого та 21 червня 2002 року була залита її квартира та заподіяна матеріальна шкода, яку ОСОБА_2 відмовляється відшкодувати.

         Позивачка просила стягнути на її користь 1391 грн. по відшкодуванню матеріальних збитків на ремонт квартири, 309,9 грн. витрат, на експертні дослідження та 51 грн. по сплаті державного мита.

         Рішенням Центрального районного суду від 25 лютого 2004 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2004 року, позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі.

         У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду змінити та у позові ОСОБА_1 відмовити посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

         Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Центрального районного суду від 25 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 травня 2004 року залишити без змін.

         Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України:                            Є.Ф. Левченко

                                                                                     Л.І. Охрімчук

                              Ю.Л. Сенін