ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" червня 2011 р. Справа № 10/011-11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді:
суддів:Кота О.В.,
Іванової Л.Б.,
Шевчук С.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС"
на ухвалу
та
постановуГосподарського суду Київської області від 15.02.2011р.
Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011
у справі№10/011-11 Господарського суду Київської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Ратіофарм Україна"
прочасткове визнання недійсним договору поставки,
у справі№10/011-11 Господарського суду Київської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ратіофарм Україна"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД"
простягнення 11374031,59 грн.,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1., дов.від 19.01.2011 б/н
відповідача-1: не з’явилися
відповідача-2: не з’явилися
ВСТАНОВИВ:
В січні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ратіофарм Україна" звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 11374031,59 грн., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов’язку щодо сплати за товар за договором поставки від 23.12.2009 № 3760000032 та додатків до нього.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2011 року зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" про визнання спірного договору недійсним прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС", вважаючи себе третьою особою з самостійними вимогами у справі, звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" та товариства з обмеженою відповідальністю "Ратіофарм Україна" про визнання договору поставки від 23.12.2009 № 3760000032 недійсним в частині умов договору, які містять посилання на погодження кількості, асортименту та вартості товару у видаткових накладних, посилаючись на те, що саме за його дорученням товариство з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" від свого імені, але в його інтересах уклало договір поставки від 23.12.2009 № 3760000032.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.02.2011 позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС" повернуто без розгляду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 року ухвалу господарського суду Київської області від 15 лютого 2011 року у справі № 10/011-11 залишено без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека ВВС” залишено без задоволення. Справу № 10/011-11 повернуто до господарського суду Київської області.
Оскаржені судові акти мотивовані тим, що самостійна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС" про визнання частково недійсним договору, укладеного між відповідачами у справі не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем та знаходиться поза предметом спору у справі №10/011-11, оскільки у договорі поставки відсутні посилання щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС", останнє не є стороною спірного договору.
Не погодившись зі вказаними судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011, направити справу на розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 26, 63 ГПК України.
Сторони згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідачі, не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в касаційній інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Касаційна інстанція згідно з вимогами статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно статті 26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов’язки позивача.
У процесі розгляду господарським судом спору між позивачем і відповідачем, третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору. Під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.
Самостійність вимог третьої особи полягає в тому, що вона вважає, ніби в матеріальних правовідносинах із відповідачем перебуває саме вона, і саме її право порушено відповідачем. Тож, третя особа із самостійними вимогами заперечує вимогу позивача і переслідує мету вирішити спір не на користь позивача, а на свою користь.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у справі № 10/011-11 є вимога про стягнення заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки від 23.12.2009 № 3760000032, де товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС" не є стороною за цим договором.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС" в позовній заяві з самостійними вимогами не є самостійними на предмет спору.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека ВВС" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Київської області від 15.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 у справі № 10/011-11 залишити без змін.
Справу передати до господарського суду Київської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя: О.Кот
Судді: Л.Іванова
С.Шевчук