Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року справа №2а-3283/11/1270 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-3283/11/1270 (головуючий І інстанції Смішлива Т.В.) за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про зобов’язання прийняти до заліку державну адресну допомогу, - судова колегія
ВСТАНОВИЛА:
15 квітня 2011 року Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області про зобов’язання прийняти до заліку щомісячну державну адресну допомогу та витрат на її доставку за 2010 – 2011 роки, а саме за вересень 2010 року у сумі 155996,50 грн., жовтень 2010 року – 182077,11 грн., листопад 2010 року – 187760,99 грн., грудень 2010 року – 181326,21 грн., січень 2011 року – 191385,70 грн. та лютий 2011 року – 196944,05 грн., а всього у розмірі 1095490,56 грн.
Позивач мотивує тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області необґрунтовано відмовляється прийняти зазначені витрати до відшкодування, обґрунтовуючи свою позицію тим, що відшкодовування вказаних витрат передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008 «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» з 1 квітня 2008 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року в задоволенні позовних вимог УПФУ в м. Антрацит Луганської області відмовлено.
Не погодившись з постановою суду від 28 квітня 2011 року позивач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду від 28 квітня 2011 року скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального в процесуального права та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.. 197 ч.1 п.2 КАС України апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Протягом вересня 2010 року – лютого 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області направлялись відповідачу акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.09.2010 по 01.03.2011.
Однак, до вказаних актів звірки Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області надано таблиці розбіжностей, у яких визначено невраховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат з виплати і доставки державної адресної допомоги.
Так, згідно наданих актів щомісячної звірки відповідачем не прийнято до відшкодування витрати на виплату державної адресної допомоги та витрат з виплати і доставки державної адресної допомоги за вересень 2010 року у сумі 155996,50 грн., жовтень 2010 року – 182077,11 грн., листопад 2010 року – 187760,99 грн., грудень 2010 року – 181326,21 грн., січень 2011 року – 191385,70 грн. та лютий 2011 року – 196944,05 грн., а всього у розмірі 1095490,56 грн.
На підтвердження факту понесення витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат з виплати і доставки державної адресної допомоги у вищевказаному розмірі позивачем надано до суду списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за спірний період із зазначенням фактично виплачених сум.
Сторонами не оспорюються суми витрат, понесених Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області. Спір між сторонами виник з приводу наявності обов’язку у відповідача відшкодовувати понесені позивачем витрати на виплату державної адресної допомоги та витрат з виплати і доставки державної адресної допомоги.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд соціального страхування від нещасних випадків) установлений статтею 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням ними трудових обов’язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.
Згідно з пунктом 4 цього Порядку суми, що підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків, – це суми, що виплачуються відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім’ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” визначено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Щомісячна державна адресна допомога є додатковою допомогою до пенсії і до основного її розміру не включається.
Отже, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.
Щомісячна державна адресна допомога до пенсії, призначена і виплачена управлінням Пенсійного фонду України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” не є виплатою, що підлягає фінансуванню згідно зі статтею 21 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.
Указана доплата також не наведена в переліку, визначеному пунктом 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
З огляду на викладене відсутні підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку адресної допомоги.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції що, обраний у цій справі спосіб захисту порушеного права не відповідає змісту прав Управління ПФУ в м. Антрацит щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки, у випадку незгоди на підписання актів з боку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрацит та Антрацитівському районі Луганської області позивач має право на звернення до суду з вимогою про стягнення спірних сум, а не з вимогою про зобов’язати прийняти до заліку державну адресну допомогу.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно о вимог ст.. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-3283/11/1270 залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року у справі № 2а-3283/11/1270 залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть учать у справі.
Суддя доповідач Васильєва І.А.
Судді Яманко В.Г.
Казначеєв Е.Г.