Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року справа №2а/0570/1963/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
при секретарі судового засідання: Гудковій К.І.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 (особисто)
від відповідача: ОСОБА_3 (на підставі довіреності)
розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1963/2011 (головуючий І інстанції Чучко В.М.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення -рішення від 20.01.2011 року №0000011741/0,- судова колегія
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (надалі – позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції (далі – Горлівська ОДПІ, відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.01 2011 року № 0000011741/0. У відповідності до даного рішення позивачеві донараховано податок з доходів фізичних осіб.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки Горлівської ОДПІ про використання ФОП ОСОБА_2 праці найманих працівників (фізичних осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_5.) без укладання трудових угод та сплати відповідних податків до бюджету з їх заробітної плати, що виступили підставою для винесення спірного повідомлення-рішення, є помилковими, оскільки позивач знаходився з цими особами у цивільно-правових відносинах: продав належний йому на праві власності транспортний засіб на умовах розстрочення платежу, а тому вказані вище фізичні особи не працювали у позивача, а використовували цей транспортний засіб для власних потреб. У зв’язку з наведеними обставинами позивач просив у судовому порядку визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Горлівської ОДПІ від 20.01.2011 року № 0000011741/0.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду від 10 березня 2011 року позивач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову від 10 березня 2011 року скасувати внаслідок порушення судом норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав просив її задовольнити пояснюючи додатково, що постановою апеляційного суду Донецької області повністю спростовані висновки Донецького окружного адміністративного суду в постанові від 10 березня 2011 року.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив постанову суду від 10 березня 2011 року залиши без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційнї скарги судова колегія встановила наступне.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Горлівської міської ради 28.06.1996 року № 2256017000000001045. ОСОБА_2 взятий на податковий облік 19.11.2004 року за № 1253/09 у Центрально-міському відділенні Горлівської ОДПІ. Ідентифікаційний номер – НОМЕР_1.
10 грудня 2010 року Горлівською ОДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб», Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності малого підприємництва» за період з 01.09.2009 року по 13.10.2010 року, про що складений акт від 10.12.2010 року № 1440/17-11/НОМЕР_1 (далі – Акт перевірки).
За результатами перевірки відповідачем встановлено, що станом на 13.10.2010 року ФОП ОСОБА_2 згідно звітності 1-ДФ не має найманих працівників, але на момент перевірки встановлено використання праці двох найманих працівників без укладання трудових угод: ОСОБА_4 в період з 01.09.2009 року по 31.07.2010 року виплачувалась заробітна плата на загальну суму 14000,00 гривень (2 100,00 грн. – податок з доходів фізичних осіб), та ОСОБА_5– в період з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року виплачувалась заробітна плата на загальну суму 2240,00 гривень (336,00 грн. – податок з доходів фізичних осіб).
Таким чином, відповідно до наведеного Акту перевірки, ФОП ОСОБА_2 не утримувався та не перерахувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб з сум доходів, виплачених у вигляді заробітної плати за період з 01.09.2009 року по 31.10.2010 року громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з якими не було укладено трудові угоди, що призвело до заниження податку з доходів з фізичних осіб у сумі 2 436,00 гривень (2100,00 грн. + 336,00 грн.), чим порушено пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п.8.1 ст. 8, пп. 9.12.3 п.9.12 ст. 9, п. 17.1 ст. 17, абз. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон України № 889-IV).
На підставі Акту перевірки, згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 5.3 статті 54 та абз.2 пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 20.01 2011 року № 0000011741/0 на загальну суму грошового зобов’язання – 3045,00 грн., в тому числі: за основним платежем – 2436,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 609,00 грн.
Акт перевірки про результати контролю за здійсненням діяльності СГД-ФОП ОСОБА_2 від 13 жовтня 2010 року № 249/17-23/9011656, 13 жовтня 2010 року близько 06-ї години ранку перевезення пасажирів на роботу до м. Алчевська здійснював громадянин ОСОБА_5 на автотранспортному засобі за державним номером НОМЕР_2 марка «Mercedec-Benz» (автобус), колір червоний. ОСОБА_5 керував автотранспортним засобом на підставі посвідчення водія та довіреності від 04.09.2010 року. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 не було укладено трудової угоди.
З письмового пояснення ОСОБА_5 до вказаного акту про результати контролю, яке міститься в матеріалах справи (а.с. 29), вбачається, що він працює водієм у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з 04.09.2010 року, за відпрацьований період отримав заробітну плату в сумі 2240,00 грн., при цьому відомості про отримання заробітної плати не підписував.
Разом з тим, в матеріалів справи судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами, що мікроавтобус «Mercedec-Benz» належить фізичній особі ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АНС № НОМЕР_3 виданого 15.07.2008 року МРВ м. Горлівка УДАІ ГУМВС України в Донецькій області, яка є матір’ю позивача – ОСОБА_2
ОСОБА_8 надавались наступні довіреності громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_9 пов’язаних з експлуатацією вказаного транспортного засобу, що також не спростовано сторонами у судовому засіданні, а навпаки підтверджується письмовими доказами в матеріалах справи.
Постановою Центрально-міського районного суду м. Горлівки від 16.12.2010 року № 216 ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 163-4 КпАП України за неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.
Відповідно до постанови Апеляційного суду Донецької області від 28 квітня 2011 року постанова Центрально-міського районного суду м. Горлівки від 10 лютого 2011 року скасовано та провадження у справі закрито за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги викладені обставини а також те, що висновки Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції ґрунтувались тільки на поясненнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 в акті від 10.12.2010 року щодо перебування зазначених осіб з ОСОБА_2 в трудових відносинах, а також те, що постановою Апеляційного суду Донецької області від 28 квітня 2011 року встановлено, що свідок ОСОБА_5 дав пояснення стосовно знаходження з ОСОБА_2 в трудових відносинах під тиском з боку прокуратури та податкової служби, а інших доказів цього факту податковою службою не виявлено та не надано суду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції не повно з’ясовані обставини справи, що відповідно до вимог ст.. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.
Завдяки великому обсягу судового рішення в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.
Керуючись ст.. ст..195, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1963/2011 задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1963/2011 скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати податкове-повідомлення рішення Горлівської Об’єднаної державної податкової інспекції від 20.01.2011 року № 0000011741/0.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
Повний текст виготовлено 20 червня 2011 року
Суддя доповідач Васильєва І.А.
Судді Яманко В.Г.
Казначеєв Е.Г.