Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.Г.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року справа №2а-434/11/0538
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2011 р. у справі № 2а-434/11/0538 (головуючий І інстанції Мельник І.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року позивач ОСОБА_2 (надалі позивач) звернулась я до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (надалі УПФУ) про перерахунок пенсії – як інваліду ЧАЄС 2 групи, державної та додаткової пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком,виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність передбаченою ст..49,50,54,ч.3 ст.67 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЄС» з 01.01.2001 року по 01.12.2003 року.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2011 р. у справі № 2а-434/11/0538 позовні вимоги були задоволені. Забов»язано Управління Пенсійного фонду України в Ленінському району м. Луганська здійснити перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії ОСОБА_2 , як інваліду ЧАЄС 2 групи, державної та додаткової пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком,виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність передбаченою ст.. 50,54, Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЄС» з 01.01.2001 року по 31.12.2003 року.
В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та процесуального права. Та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в судове засідання не прибули, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю–доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Колегія суддів зазначає, що з врахуванням частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду першої інстанції 29 грудня 2010 року, та просив здійснити перерахунок та виплату основної пенсії та додаткової пенсії інваліду ЧАЄС 2 групи, державної та додаткової пенсії в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком,виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність,та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність передбаченою ст..49,50,54,ч.3 ст.67 Закону України «Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок ЧАЄС» з 01.01.2001 року по 01.12.2003 року. Так позивачем був пропущений строк для звернення до суду.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у справі , оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про відкриття провадження по справі суду необхідно перевірити додержання строку звернення до суду.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як на час подання цього позову, так і на момент прийняття судом оскаржуваної постанови відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права, якщо він вважав його порушеним, повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії. Звернення позивача до відповідача із заявою з питання проведення перерахунку пенсії та іншої соціальної виплати за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 КАС України.
Крім того посилання позивача на ст.268 Цивільного Кодексу України на підставі якої на вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом,іншими пошкодженням здоров»я або смертю позовна давність не поширюється, судова колегія не може прийняти до уваги, оскільки вказана норма стосується цивільно-правових відносин. Проте в даній ситуації правовідносини мають публічний характер, що значно відрізняє їх від звичайних цивільно-правових відносин.
Крім того, слід зазначити, що до спірних правовідносин не повинні застосовуватись положення статті 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, оскільки з 01.01.2004 року набрав чинності Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком лише нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що її призначає і виплачує.
Оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, підстави для застосування статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”відсутні.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості застосування норм Цивільного кодексу України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні судового рішення першої інстанції, допущено порушення норм матеріального права,та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду скасувати з ухваленням нової постанови, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2011 р. у справі № 2а-434/11/0538 -задовольнити.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2011 р. у справі № 2а-434/11/0538 - скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про перерахунок пенсії -відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.А.Васильєва
Судді В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв