Головуючий у 1 інстанції - Кучма В.В.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2011 року справа №2а-2966/11/0545
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши у прядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 р. у справі № 2а-2966/11/0545 (головуючий І інстанції Кучма В.В.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про перерахунок пенсії,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області (далі по тексту - УПФУ) про визнання неправомірними дій відповідача, зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2010 року згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням вимог ст. 40, ст. 42 ч. 4, а саме провести перерахунок по стажу та заробітку.
Постановою Сніжнянського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 р. у справі № 2а-2966/11/0545 позовні вимоги задоволені. Суд першої інстанції визнав неправомірними дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії, зобов’язав відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2011 по 21 лютого 2011 року згідно статті 40 та ст. 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії тобто з показника за 2009 рік.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову якою задовольнити позовні вимоги без обмеження періодом часу з 01.01.2011 року по 21.02.2011 року.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в судове засідання не прибули, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд може вийти за межі апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження, допущених судом першої інстанції порушень, які призвели до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції ухвалюючи судове рішення з обмеженням строку здійснення перерахунку пенсії, а саме за період з 01.01.2011 року по 21.02.2011 року порушив норми матеріального права, оскільки Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування не передбачає норми яка б обмежувала отримання пенсії відповідно до проведеного перерахунку певним періодом часу.
Разом з тим, враховуючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо перерахунку пенсії по стажу та заробітку з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників з якої сплачені страхові внески за 2009 рік, судова колегія має зазначити наступне.
Як вбачається з позовних вимог, предметом спору є визнання протиправними дій відповідача при перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру, зобов’язання здійснити перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Перерахунок пенсій працюючим пенсіонерам, у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється пунктом 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) (далі по тексту – Закон № 1058), який передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.
Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону № 1058 доводить що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід), а частина 2 цієї ж статті передбачає формулу для обчислення, а не перерахунку пенсії з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Суд зазначає, що правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України» та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії» є різними правовими категоріями.
Як вбачається з матеріалів справи, призначення позивачу пенсії за віком вже відбулося.
У грудні 2010 року позивач звернувся із заявою за перерахунком пенсії, а не її призначенням, тому відповідач обґрунтовано не врахував при перерахунку пенсії показник (Зс), що наведений у формулі визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсій.
Разом з тим, колегія суддів має зазначити наступне, що відповідно до вимог ст. 45 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Управління Пенсійного Фонду після прийняття документів про призначення (перерахунок) пенсії їх розглядає, та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Рішення відповідача у межах спірних відносин є способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій, як суб’єктом владних повноважень.
Рішення (розпорядження) про перерахунок пенсії за стажем або про відмову в перерахунку пенсії за заробітком позивачем не оскаржено. Колегія суддів зазначає, що правові наслідки для позивача створює саме розпорядження та (або) рішення УПФУ, а не дії суб’єкта владних повноважень, тому має місце неправильно обраний позивачем спосіб захисту.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що при ухваленні судового рішення першої інстанції, допущено порушення норм матеріального права, визначених ст.ст. 40, 42, 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду скасувати з ухваленням нової постанови, про відмову в задоволенні позову.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 р. у справі № 2а-2966/11/0545 задовольнити частково.
Постанову Сніжнянського міського суду Донецької області від 21 лютого 2011 р. у справі № 2а-2966/11/0545 скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про перерахунок пенсії, відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя І.А.Васильєва
Судді В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв