Судове рішення #16204261

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 14 червня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/4280/2011


15 год. 38 хв.м. Черкаси


Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В. О.,

секретар судового засідання –Білоус А. М.,

за участю:

представника позивача –Чумак В. В.,

відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Христинівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,

встановив:

Христинівський районний центр зайнятості (далі –центр зайнятості) подав позов про стягнення з ОСОБА_2 коштів, виплачених як допомога по безробіттю, в розмірі 3 796 грн. 86 коп.

Ухвалою судді Христинівського районного суду Черкаської області від 29 жовтня 2010 року відкрите провадження в адміністративній справі за позовом Христинівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю.

Ухвалою цього ж суду від 1 грудня 2010 року справа передана на розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 5 січня 2011 року вказана справа прийнята до провадження та призначений її розгляд.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року провадження у справі було закрите у зв’язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2011 року ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 14 січня 2011 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на час прийняття рішення про надання відповідачу статусу безробітного та виплат допомоги по безробіттю останній був зареєстрований як фізична особа –підприємець, про вказані обставини центр зайнятості не повідомив, що стало підставою для прийняття рішення про повернення коштів, сплачених як допомога по безробіттю в розмірі 3 796 грн. 86 коп., які відповідач добровільно не сплатив.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

7 червня 2011 року відповідач подав заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що не відносився до зайнятого населення під час отримання допомоги по безробіттю, оскільки подав відповідну заяву до державного реєстратора та додав до неї оригінал свідоцтва про державну реєстрацію як фізичної особи-підприємця. На підставі поданої відповідачем заяви, державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності останнього. Оскільки довідки про відутність заборгованості по сплаті податків, внесків до Пенсійного фонду України та фонду зайнятості населення відповідачем були подані лише в січні-лютому 2009 року, державний реєстратор провела його виключення з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців  12.02.2009р. Таким чином, відповідач стверджує, що фактично не здійснював підприємницької діяльності і не отримував доходи від такої діяльності під час перебування на реєстрації в центрі зайнятості, крім того останній пропустив строк звернення до суду, а тому в задоволенні його позову слід відмовити.

В судовому засіданні відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Відповідно до пункту 3 статті 1 Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року № 803-XII в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України “Про особисте селянське господарство”; обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях; які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу; які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах; працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Частиною 1 статті 2 Закону № 803-XII передбачено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Отже, не можуть бути безробітними особи, що мають статус суб’єкта підприємницької діяльності, незалежно від того, чи отримують вони дохід, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

При цьому статусу підприємця фізична особа позбавляється з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця (частина 3 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” № 755-IV від 15.05.2003р.).

Частиною 2 статті 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” встановлено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а відповідно до пункту 3 цієї статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Крім того, в силу пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000р. № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Судом встановлено, що 11.10.2007р. відповідач подав до Христинівського районного центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного та зазначив, що в даний час не зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності. Згідно наказу позивача від 11.10.2007р. № НТ 071011 відповідачу надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю як застрахованій особі.

В період перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в розмірі 3 796 грн. 86 коп. Виплата зазначених сум підтверджується наявними матеріалами справи та поясненнями відповідача.

В ході перевірки достовірності даних безробітних встановлено, що відповідач з 10.04.2003р. був зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності, що підтверджується доданим до матеріалів справи листом від 11.08.2010р. № 50/10-04 державного реєстратора Христинівської районної державної адміністрації. Про даний факт відповідач центр зайнятості не повідомив.

Таким чином, відповідач, як на момент звернення до центру зайнятості, так і в подальшому при отриманні допомоги по безробіттю, був зайнятою особою, а отже не мав права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.

12 серпня 2010 року за № 2363/10 Христинівський районний центр зайнятості прийняв наказ про повернення відповідачем виплачених йому коштів в сумі 3 796 грн. 86 коп.            17 серпня 2010 року відповідач ознайомився із зазначеним наказом та отримав його копію, однак у встановленому законодавством порядку не оскаржив, в добровільному порядку вказану суму коштів не повернув.

Згідно статті 39 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Христинівського районного центру зайнятості (20000, Черкаська область, м. Христинівка, вул. Леніна, 97, ідентифікаційний код 21368460) кошти, виплачені як допомога по безробіттю, в розмірі 3 796 (три тисячі сімсот дев’яносто шість) грн. 86 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.



Суддя                                                                                                          В.О. Гаврилюк

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація