Справа № 2а/1570/3577/2011
УХВАЛА
18 травня 2011 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали позовної заяви прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа –відділ Держкомзему у Татарбунарському районі, про припинення права власності на земельну ділянку, визнання недійсним та скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку, -
встановив:
17 травня 2011 року прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа –відділ Держкомзему у Татарбунарському районі, про:
- припинення права власності відповідача на земельну ділянку площею 3,8 га, розташовану на території Базар`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області;
- визнання недійсним та скасування реєстрації Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 05.09.2008 року серії ЯЖ № 310747, виданого на ім'я відповідача.
Одержавши позовну заяву, суд з’ясував, що даний адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, з наступних підстав.
Щодо позовних вимог про припинення права власності відповідача на земельну ділянку площею 3,8 га, розташовану на території Базар`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Також, відповідно ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ст. 378 Цивільного кодексу України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
З наведеного вбачається, що позовні вимоги прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про припинення права власності відповідача на земельну ділянку площею 3,8 га, розташовану на території Базар`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Щодо позовних вимог про визнання недійсним та скасування реєстрації Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 05.09.2008 року серії ЯЖ № 310747, виданого на ім'я відповідача.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною 1 статті 82 Земельного кодексу України встановлено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:
- придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
- внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;
- прийняття спадщини;
- виникнення інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. № 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647, право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом:
- на право власності на земельну ділянку;
- на право постійного користування земельною ділянкою.
Згідно п. 1.16 вищезазначеної Інструкції технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає, зокрема, виписку з рішення відповідної ради або державної адміністрації про надання у постійне користування, передачу у власність або продаж земельної ділянки, договір відчуження земельної ділянки (договір купівлі-продажу, дарування, міни, інші цивільно-правові угоди), рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
З аналізу наведеного законодавства вбачається, що оскаржуваний позивачем Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 05.09.2008 року серії ЯЖ № 310747, виданий на ім'я ОСОБА_1, –лише посвідчує право власності відповідної особи на зазначену земельну ділянку, тому не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:
1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;
4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);
5) в інших випадках, встановлених законом.
Прокурором Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації не наведено та судом не встановлено передбачення законом звернення суб'єкта владних повноважень з адміністративним позовом, зокрема до іноземця про визнання недійсним та скасування реєстрації Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.
До інших публічно-правових спорів, передбачених ч. 2 ст. 17 КАС України, позовні вимоги позивача також не відносяться.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Враховуючи та на підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 17, 109, 160, 165, 186 КАС України, суд -
ухвалив:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Татарбунарської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа –відділ Держкомзему у Татарбунарському районі, про припинення права власності відповідача на земельну ділянку площею 3,8 га, розташовану на території Базар`янської сільської ради Татарбунарського району Одеської області; визнання недійсним та скасування реєстрації Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва від 05.09.2008 року серії ЯЖ № 310747, виданого на ім'я відповідача.
Ухвала може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суддя М.Г. Цховребова