КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-175/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кащук А.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
"29" червня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2011 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про визнання незаконними дій та стягнення підвищення до пенсії дитині війни, -
встановив:
Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2011 даний позов задоволено: визнано дії УПФ України в Звенигородському районі Черкаської області щодо виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, в меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 17.06.2010 неправомірними та зобов'язано нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та визначеного законом прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, з 17.06.2010, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права та закрити провадження у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Колегія суддів звертає увагу, що вимоги апелянта щодо закриття провадження у справі не підлягають задоволенню, оскільки з матеріалів справи не вбачається жодних підстав для закриття провадження у справі, виключний перелік яких визначає ч. 1 ст. 157 КАС України. Як вбачається з матеріалів справи, позивач є дитиною війни, що підтверджується відповідним штампом у пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 № 2195 дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до п. 8 постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530. Отже, відповідач неправомірно виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 05.01.2011 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді:
- Номер: 6-а/552/8/18
- Опис:
- Тип справи: про розгляд клопотань, подань, заяв у порядку виконання судових рішень
- Номер справи: 2а-175/11
- Суд: Київський районний суд м. Полтави
- Суддя: Василенко Я.М
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 05.03.2018
- Дата етапу: 15.03.2018
- Номер: 2-а/1302/2634/11
- Опис: стягнення допомоги як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2а-175/11
- Суд: Бродівський районний суд Львівської області
- Суддя: Василенко Я.М
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.02.2009
- Дата етапу: 08.11.2011