26 вересня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М., Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Корпорації “Глобелько Корпорейшн” про стягнення заборгованості по заробітній платі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 травня 2004 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23.09.2003 р., залишену без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 14.05.2004 р., якою залишена без розгляду апеляційна скарга на ухвалу місцевого суду.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів фактичним обставинам справи та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових рішень відсутні, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 21.04.2003 р. з пропуском строку, встановленого ст. 292 ЦПК України 1963 року, за відсутності поважних причин.

Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не  може  встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини,  що  не  були  встановлені  в  рішенні   чи відкинуті   ним,   вирішувати   питання   про   достовірність  або недостовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням судом норм процесуального права і відсутні передбачені ст. 342 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування ухвали суду.

     Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 342   ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 14 травня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :