Головуючий у 1 інстанції - Гапонов А.В.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року справа №2а-6607/10/528
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 08 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та нарахування щорічної разової грошової допомоги та стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач 02.11.20010 року звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та нарахування в 2009 та 2010 роках щорічної разової грошової допомоги та стягнення коштів.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 08 листопада 2010 року позовну заяву було залишено без розгляду, у зв’язку із пропуском, встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Суд першої інстанції виходив з того, що щорічні виплати, які оспорює позивач були йому виплачені в квітні 2009 року та квітні 2010 року, тобто більше шести місяців до звернення до суду. Позивач не просив поновити йому пропущений строк, тому суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду.
Не погодившись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 08 листопада 2010 року та направити справу на навий розгляд до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу тим, що строк звернення до суду повинен обчислюватися з 09 вересня 2010 року, а саме після отримання відповіді відповідача на його звернення щодо виплати належної щорічної грошової допомоги.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАСУ справу розглянуто у порядку письмового провадження.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Як вбачається з матеріалів, позивачем разом із даним позовом подавалася заява про поновлення строку звернення до суду, в якій ОСОБА_2 зазначив, що про порушення його права позивачу стало відомо тільки із змісту листа відповідача від 09.09.2010 року, наданого за результатами розгляду його звернення від 08.09.2010 року з вимогою про виплату належної йому щорічної грошової допомоги у відповідності до законодавства.
Колегія суддів вважає, що висновок суду є передчасним, оскільки позивач отримавши лист відповідача від 09.09.2010р., яким було повідомлено про відсутність підстав для додаткового нарахування та виплату йому разової грошової допомоги до Дня Перемоги за 2009 та 2010 роки, не порушив з дня отримання відповіді шестимісячний строк для звернення до суду з вказаними позовними вимогами, оскільки позов був надісланий на адресу суду 28.10.2010р., що підтверджено поштовим конвертом. Але, для повного з’ясування щодо пропуску строків, суду необхідно встановити точні дати виплати позивачу грошових допоміг до свята у 2009 р. і 2010р., після чого, суд достовірно зможе прийти до висновку щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, щодо наявності поважних причин.
Керуючись статтями 195, 197, 199, 202, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 08 листопада 2010 року задовольнити.
Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 08 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання дій неправомірними та нарахування щорічної разової грошової допомоги та стягнення коштів скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон