ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.01.2008 Справа № 28/134
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В., Чоха Л.В.
при секретарі судового засідання: Врона С.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Козак Т.В. юрисконсульт, довіреність №565 від 21.12.06;
від відповідача: Гордієнко Т.О. представник, довіреність №318 від 10.12.07;
від відповідача: Волченко В.Г. представник, довіреність №1401-08 від 12.01.08;
від відповідача: Мітельман Д.А. представник, довіреність №8 від 08.01.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства “Західне” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.07р. за заявою Нікопольського комунального підприємства “Західне” про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06р. у справі №28/134
за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго”, м.Дніпропетровськ,
до Нікопольського комунального підприємства “Західне”, м.Нікополь Дніпропетровської області,
про стягнення 275213,08грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 червня 2006р. у справі №28/134 частково задоволено позов відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” до Нікопольського комунального підприємства “Західне”. Стягнуто з Нікопольського комунального підприємства “Західне” на користь відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго” суму основного боргу в розмірі 220977грн. 24коп., 13 089грн. 16коп. пені, 2066грн. 71коп. 3% річних, 8093грн. 02коп. інфляційних витрат, 2752грн. 13коп. державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.10.06р. апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства “Західне” задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.06р. у справі № 28/134 змінено, резолютивну частину викладено в наступній редакції: “Позов задовольнити частково. Стягнути з Нікопольського комунального підприємства „Західне” на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія “Дніпрообленерго 220977грн. 24коп. заборгованості за електроенергію; 5484,92грн. пені; 2056,85грн. 3% річних; 8093,02грн. інфляційних втрат; 2366,83грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.” Виконання постанови доручено господарському суду Дніпропетровської області.
На виконання зазначеної постанови 27.10.06р. господарським судом видано наказ.
В липні 2007 року Нікопольське комунальне підприємство “Західне” звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області по справі №28/134 строком на три місяці. Свою заяву підприємство обґрунтувало незадовільним фінансовим станом та можливістю розрахунку з позивачем за рахунок механізмів, передбачених Законом України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.07р. (суддя Манько Г.В.) в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду від 22.06.06р. по справі №28/134 відмовлено. Ухвала мотивована тим, що підприємство позивача знаходиться в тяжкому фінансовому становищі в зв’язку з заборгованістю перед ДП “Енергоринок”, також має велику кредиторську заборгованість.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити вказану ухвалу.
Скаржник при цьому посилається на недослідження судом першої інстанції письмових доказів, які свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення; на відсутність в матеріалах справи доказів знаходження позивача у скрутному фінансовому становищі; на приймання позивачем та відповідачем участі у загальнодержавних заходах, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу, що передбачені відповідним Законом.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що у судовому засіданні досліджувались як пояснення та докази боржника, так і пояснення стягувача; боржник зловживає наданими йому правами щодо порядку виконання рішення; надання відстрочки виконання рішення є винятковою мірою; боржник не довів неможливість виконання рішення; підприємство позивача знаходиться у скрутному фінансовому становищі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
За змістом зазначеної норми процесуального права відстрочка виконання судового рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Отже, відстрочка виконання судового рішення не є обов’язком господарського суду.
Згідно з п.2 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. №02-5/333 підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути “конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим”.
Проте, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не навів обставин та не обґрунтував причин, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, не навів виняткові випадки, що є підставою для відстрочки виконання судового рішення.
В заяві про відстрочку, відповідач вказує на несприятливість виконання рішення суду для боржника у даний час та можливість настання для нього негативних наслідків у зв’язку з цим, а не на обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення суду у даній справі.
Відмовляючи в задоволенні заяви боржника про відстрочку виконання рішення, суд апеляційної інстанції виходить з того, що відповідач є підприємством, яке надає послуги з очищення госпфекальних стічних вод різним категоріям споживачів, володіє обіговими коштами і активами, на які може бути накладене стягнення, що свідчить про відсутність обставин особливого характеру, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, суд також враховує матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно акту звірки розрахунків станом на 01.10.2007р. заборгованість ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” перед ДП “Енергоринок” становить понад 2 млрд. грн. ( т.2 а.с. 89-90).
З огляду на відсутність підстав, визначених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що рішення суду у даній справі тривалий час не виконується, чим автоматично було застосовано відстрочку виконання рішення суду на невизначений строк, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність поданої заяви.
Стосовно доводів скаржника треба також зазначити, що:
по-перше, надані скаржником документи не існували на час прийняття оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції, не досліджувались судом першої інстанції та стосуються вже подальших періодів діяльності підприємства;
по-друге, застосування позивачем та відповідачем положень Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” не залежить від наявності відстрочки виконання рішення суду по справі;
по-третє, без надання відстрочки виконання рішення суду боржник фактично з 27.10.2006р. користується відстрочкою, оскільки рішення суду не виконується. Крім того, термін відстрочки –три місяці, що в липні 2007р. просив застосувати боржник, вже в будь-якому випадку сплив.
За викладених обставин, підстав для скасування ухвали господарського суду не вбачається.
Державне мито в сумі 1376,07грн., яке було помилково сплачене НКП “Західне”, підлягає поверненню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Нікопольського комунального підприємства “Західне”, м.Нікополь Дніпропетровської області, залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.07р. у справі №28/134 залишити без змін.
Повернути Нікопольському комунальному підприємству “Західне”, м.Нікополь Дніпропетровської області, з Державного бюджету України державне мито у сумі 1376,07грн., сплачене за платіжним дорученням №1745 від 23.11.07р., що знаходиться в матеріалах справи №28/134.
Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
| І.А. Сизько |
Суддя | І.В. Тищик |
Суддя | Л.В. Чоха |