У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.01.08                                                                                       Справа №4/225-07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Яценко О.М.

при секретарі: Соколові А.А.

За участю представників сторін:

відпозивача  –  Бойко Н.П. (довіреність б/н  від 01.01.2007 р.)

від відповідача  –  Палагнюк І.В. (довіреність б/н від 10.07.2007 р.)          

                            

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краса»                  (с. Роздольне Каховського району Херсонської області)

          

на рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 р.                                             у  справі  № 4/225-07

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краса»                  

                    (с. Роздольне Каховського району Херсонської області)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Геліос-1» (м. Каховка Херсонської області)

про стягнення  суми,

        06.06.2007 р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краса»  звернулось до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення  з  ТОВ «Геліос-1» на підставі договору оренди б/н від 01.09.2006 р.  272120 грн. орендної плати, 22686,61 грн.  пені, 5270,93 грн. – 3%  річних та      18401,67 грн.  збитків від інфляції.  

       Рішенням господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 р.                                    у справі  № 4/225-07 (суддя Ємленінова З.І.)  в позові відмовлено.                              

       Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом,  Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Краса»  (позивач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 р. у справі № 4/225-07 та прийняти нове рішення, яким  задовольнити позовні вимоги в повному  обсязі.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Херсонської  області було неправильно застосовано норми  матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та  залученим  до  справи доказам. Зазначає, що суд першої  інстанції не застосував  норми  чинного  законодавства, якими  регулюється  порядок  укладення  господарських  договорів  та  визначається  момент укладення  договору, зокрема ст. 181  ГК України, п. 2 ст. 642 ЦК України. Заявник стверджує, що відповідач, отримавши  01.09.2006 р.  текст  договору  та  підписаний  орендодавцем акт  прийому-передачі  майна,  16.09.2006 р. почав  закладати продукцію  на  зберігання до  приміщень,  які  пропонувались  для  оренди.    З урахуванням положень ст. 181 ГК України, п.2 ст. 642 ЦК України заявник вважає, що відповідач  фактичними  діями засвідчив  своє бажання укласти угоду,  відповідно до вказаних  у  договорі умов. Отже, на думку позивача, 16.09.2006 р. відповідач  вчинив  дію, яку  відповідно до ст. 640 ЦК України слід вважати  моментом  укладення  договору  оренди.

Також  заявник  не  погоджується  із тлумаченням  судом  першої  інстанції положень  п. 2.1 договору оренди  приміщень  б/н від 01.09.2006 р., згідно якого об’єкт  оренди, який є предметом цього договору, переходить в користування орендаря терміном з моменту закладки  першої  партії  продукції на зберігання по 30 квітня     2007 р., але не раніше дати підписання акту прийому-передачі. Позивач вважає, що фраза «…але не раніше  дати підписання  акту  прийому-передачі…» відноситься до  моменту  повернення об’єкта  оренди, а  не до моменту  його передачі.  Стверджує, що пунктом 2.1 договору  оренди приміщень б/н від 01.09.2006 р. сторони погодили перехід об’єкта  оренди в користування орендаря з  моменту закладення першої партії продукції  на  зберігання. Таким чином, на думку заявника,  сторони в  договорі передбачили  інший,  ніж підписання  акта  прийому-передачі,  момент  відліку початку дії  договору оренди, тому  акт  прийому-передачі  не є  доказом фактичної  передачі  приміщень в оренду.

          Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 30.10.2007 р. апеляційна скарга  Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краса»  прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 23.11.2007 р.              В судовому засіданні оголошувалась перерва до 17.01.2008 р.

Розпорядженням  Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 24 від 16.01.2008 р. справу № 4/225-07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Кричмаржевський В.А., Яценко О.М.

Заявою (вх. № 4518 від 24.12.2007 р.)  СТОВ «Краса»  додатково звертає  увагу  суду  апеляційної  інстанції на те, що ЗАТ «Кримська  фруктова компанія» в листі       № 314 від 16.11.2006 р., адресованому СТОВ «Роздольне», вимагало  звільнити 6  камер  загальною  площею 5184 м2, розташованих за адресою: с. Роздольне, вул. Сафонова, 3, від  розміщеної  в них  цибулі. У своїй  відповіді від 17.11.2006 р. вих. № 72  СТОВ «Роздольне» підтвердило фактичне використання ТОВ «Геліос-1» спірних  приміщень  за договором оренди б/н від 01.09.2006 р. На  думку позивача, вказані  документи          є  доказами того, що ТОВ «Геліос-1»  використовувало орендовані за договором б/н від 01.09.2006 р. приміщення, шляхом зберігання  в них сільськогосподарської  продукції.   

Крім того, позивач  надав  суду рішення господарського суду Херсонської  області від 18.10.2006 р. у  справі № 1/294-07, яким з ТОВ «Геліос-1» стягнуто на користь СТОВ «Краса» 167003,70 грн. вартості послуг  по завантаженню та розвантаженню   товарів  за договором оренди б/н від 01.09.2006 р., що на  думку позивача є доказом фактичного використання відповідачем  об’єкту оренди. До  заяви позивач  також  долучив  копію ухвали господарського суду Херсонської області  по справі № 1/294-07, згідно якої суд  надав   ТОВ «Геліос-1» у зв’язку з його тяжким  матеріальним становищем  відстрочку виконання  рішення від 18.10.2007 р. у справі строком на шість місяців. Також позивач  надав  ксерокопії щоденних  актів обліку приймання цибулі від фірми «Геліос-1».

Заявою від 17.01.2008 р. позивач  доповнив  обґрунтування  по  апеляційній  скарзі  наступними  доводами: до матеріалів справи додані копії податкових  накладних № 167 від 26.09.2006 р. та № 169  від 02.10.2006 р., виданих СТОВ  «Краса Херсонщини» по господарській  операції – оренда. Позивач зазначає, що згідно вказаних  податкових накладних СТОВ «Краса Херсонщини» нарахувало собі  податкове  зобов’язання  по ПДВ у розмірі 45360 грн.; дані, відображені в податкових  накладних, було  внесено до реєстрів  виданих  податкових  накладних з продажу товарів та послуг; на підставі  реєстрів були складені і  подані до Каховської  ОДПІ податкові  декларації з ПДВ за  вересень та жовтень 2006 р. На думку позивача, вказані  документи підтверджують виконання СТОВ «Краса Херсонщини» своїх  зобов’язань щодо надання в оренду відповідачу виробничих  приміщень.   

Відповідач  у справі –  ТОВ «Геліос-1» апеляційну скаргу відповідача не визнає. Свою позицію виклав у письмовому  відзиві та уточненнях до нього. Вважає  оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим за  повного з’ясування  обставин справи, підстав для  його скасування не вбачає. Доводи відповідача ґрунтуються на тому, що він  заперечує факт  передачі майна  на зберігання СТОВ «Краса Херсонщини» (правонаступником якого є СТОВ «Краса»). Зауважує, що зазначені в  договорі приміщення  не могли використовуватися ним  через  відсутність в  них  електропостачання  та  непідготовленість приміщень до зберігання  овочів, у зв’язку з чим ТОВ «Геліос-1»  не підписало акт приймання-передачі. Вказує, що пунктом 2.1  договору  визначено, що об’єкт  оренди переходить  в  користування  орендаря  з моменту  закладки першої  продукції, але не раніше  дати підписання акту  приймання-передачі. На думку відповідача, тільки акт приймання-передачі  відповідно до вимог п. п. 1.1, 1.3, 2.1  договору  може  свідчити про передачу  майна в  фактичне користування, а відповідно – і про право позивача  на  нарахування  орендної  плати.  Зазначає, що надані позивачем  акти та  витяг з журналу реєстрації  закладки продукції не є належними доказами передачі  майна з огляду на належність та  допустимість доказів, встановлені ст. 34 ГПК України, оскільки такий  порядок  передачі  об’єкта в  користування відповідача не передбачений  договором.   

В  уточненнях до відзиву на  апеляційну скаргу відповідач  також  звертає  увагу  суду  апеляційної  інстанції на те, що правомірність актів про вивезення  сміття спростовують  такі  юридичні факти, як  правомірність підписів уповноважених  представників сторін на  цих  актах. Зазначає, що відповідно до п.п. 4.11, 4.13 Статуту  та змін  до Статуту від 04.11.2005 р.  керівництво  поточною  діяльністю підприємства  здійснює  його виконавчий  орган – директор. Директор має право надавати будь-які доручення  представляти інтереси підприємства з будь-яких  питань другим  особам. Наказом директора № 25 від 02.03.2001 р. право  підпису та затвердження бухгалтерських  документів, а саме  актів списання матеріальних  цінностей, накладних, касових ордерів та ін. облікових документів надано першому заступнику директора Карімову Зафару Кенджаєвичу. Таким чином, надані позивачем акти про вивезення сміття не можуть бути належними доказами, оскільки підписані не уповноваженою  особою, ці акти не затверджені  керівником та не скріплені печаткою  підприємства. З урахуванням викладеного, відповідач  вважає, що СТОВ «Краса» не надано документального обґрунтування  позовних  вимог, а тому правові підстави для стягнення  суми  позову  відсутні.

Стосовно посилання позивача на рішення господарського суду Херсонської області від 18.10.2007 р. та ухвалу від 27.11.2007 р. у справі № 1/294-07, як на доказ  фактичного використання відповідачем  об’єкту оренди відповідач зазначив, що вони є  безпідставними, оскільки постановами  Вищого господарського суду України у справі  № 1/294-07  від 27.12.2007 р. вказані  судові  акти були  скасовані.  На  підтвердження  вказаних обставин  відповідач  надав  копії відповідних постанов Вищого господарського суду України.  

В судових засіданнях представники сторін підтримали у повному обсязі  вищевикладені  доводи в обґрунтування  своїх вимог і  заперечень.

За  клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За згодою представників сторін в судовому засіданні 17.01.2008 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

           Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

За  договором оренди майна  від 01.07.2006 р. СТОВ «Роздольне» (орендодавець) передало  СТОВ «Краса Херсонщини» (орендар)  у  платне  тимчасове  користування виробничі приміщення комплексу фруктосховища, а саме 12 камер, загальною площею 10368 м2, яке  розташоване в с. Роздольне, вул. Сафонова.

01.09.2006 р. СТОВ «Краса Херсонщини» (орендодавець) та ТОВ «Геліос-1» (орендар, відповідач у справі) підписали  договір оренди приміщень б/н (надалі – Договір), відповідно до умов якого орендодавець здає, а орендар приймає в платне строкове  користування приміщення – 6 камер, загальною площею 5184 кв.м., які  розташовані в  споруді фруктосховища  за адресою: с. Роздольне, вул. Сафонова, 1.

Згідно з п. 3.1  Договору за користування  об’єктом оренди, який переданий в оренду на умовах цього договору, встановлюється місячна  орендна плата за 1 (один) м2 орендованої площі (в т.ч. ПДВ) в розмірі 35,00 грн. за м2 (в т.ч.  ПДВ). Таким чином, місячна  орендна плата на момент підписання договору складає 181440,00 грн. (в т.ч.  ПДВ).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що за сім діб до початку закладення продукції в  орендовані приміщення орендар сплачує орендодавцеві 90000,00 грн. для підготовки орендованих приміщень. Сплачена  орендарем сума враховується під  час розрахунку  орендної  плати.

Після  укладення  Договору рішенням засновників СТОВ «Краса Херсонщини», затвердженим на загальних  зборах учасників (протокол № 40 від 14.11.2006 р.), СТОВ «Краса Херсонщини» припинило  свою діяльність в результаті приєднання до СТОВ «Краса» (позивача у справі).

Протоколом № 1 від 16.02.2007 р. загальні  збори засновників СТОВ «Краса»  затвердили  акт  приймання-передачі майна, прав та обов’язків СТОВ «Краса Херсонщини» від 15.01.2007 р.; згідно передавального акта було прийнято все  майно, права та обв’язки СТОВ «Краса Херсонщини»; визнано СТОВ «Краса» правонаступником СТОВ «Краса Херсонщини».

15.03.2007 р. СТОВ «Краса Херсонщини» виключена з державного реєстру.

20.03.2007 р.  зареєстровано  статут СТОВ «Краса» в новій  редакції.

Таким чином, правонаступником прав і обов’язків СТОВ «Краса Херсонщини»,  як орендодавця за Договором стало СТОВ «Краса».

Посилаючись на невиконання  умов  Договору, СТОВ «Краса» звернулось до господарського суду Херсонської області із позовною  заявою про стягнення з ТОВ «Геліос-1» 272120 грн. орендної  плати, 22686,61 грн. пені, 5270,93 грн. – 3% річних та  18401,67 грн. збитків від інфляції. Вказані вимоги були предметом судового розгляду у цій справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.

Пунктом 6 статті 283 Господарського Кодексу України передбачено, що до  відносин оренди застосовуються відповідні  положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у  користування майно для здійснення господарської  діяльності.

У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий  комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої  якості (неспоживна річ).

Суттєвими умовами договору оренди в силу п. 1ст. 284 ГК України є: об’єкт оренди (склад і  вартість майна з  урахуванням індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних  відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення  або викупу.

Правовий  аналіз Договору  свідчить  про те, що сторони погодили всі  суттєві  умови, визначені  законом, а тому  договір слід вважати укладеним.

Проте, пунктом 1.1. Договору сторони погодили, що склад приміщення, яке  передається в оренду, визначається  в акті прийому-передачі.

Відповідно до п. 1.3 Договору при передачі  об’єкта  оренди орендареві складається  акт прийому-передачі, в  якому  відображається  стан об’єкта оренди,    його систем  та  орендованого майна. Акт  приймання-передачі підписується сторонами одночасно з  підписанням  договору.

Згідно п. 2.1 Договору об’єкт  оренди, що є предметом цього договору, переходить в користування орендаря терміном з моменту закладки  першої  партії  продукції на зберігання по 30 квітня 2007р., але не раніше дати підписання акту прийому-передачі.

Крім того, в п. 2.3 Договору сторони передбачили, що після закінчення строку договору або  припинення його дії  з інших  причин, орендар протягом 10 днів звільняє об’єкт оренди та  передає його представникам орендодавця на підставі  акту приймання-передачі.

Розділом V Договору  визначений обов’язок орендодавця передати орендоване приміщення орендареві в  день  підписання акта прийому-передачі приміщення.

Як  свідчать матеріали справи  і не заперечується представниками сторін, акт приймання-передачі  об’єкта  оренди  за  Договором  підписано не було.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов’язання – відповідно до  вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Таким чином, не виконавши встановлені у Договорі умови щодо необхідності підписання  акту приймання-передачі, сторони фактично не вступили у орендні відносини за Договором.

Твердження  заявника про те, що сторони в Договорі передбачили  інший, ніж  підписання акту  прийому-передачі, момент відліку початку користування об’єктом, а саме, з моменту закладення  першої  партії продукції, не відповідає  дійсності.

Аналіз положень п.п. 2.1, 2.3 Договору свідчить про те, що  об’єкт  оренди  переходить в  користування орендаря терміном з моменту закладення першої партії продукції, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі, і  знаходиться  в  орендаря  по  30 квітня 2007 р.

Тобто, п. 2.1 Договору говорить про підписання  акту прийому-передачі, як  необхідну  передумову  для передачі об’єкта оренди відповідачу, визначає момент  переходу об’єкта оренди у  користування та тривалість користування ним.

В свою чергу, п. 2.3  Договору обумовлює  порядок повернення об’єкта оренди, де   також   вимагається  складання  акту  прийому-передачі.

Більш того, колегія суддів зауважує, що матеріалами справи взагалі не підтверджується факт закладки відповідачем сільськогосподарської продукції, як дії,  вчиненої  на  виконання  Договору.

Так, витяг з Журналу реєстрації закладки  продукції є внутрішнім  документом позивача і не може  відповідати  вимогам  достовірності  викладених  в ньому  відомостей.  

Подані  позивачем  «Щоденні акти обліку з приймання цибулі від  фірми «Геліос-1» не можуть розцінюватися як  доказ закладки товару за  Договором, оскільки:

1)          в актах відсутнє будь-яке посилання на договір  оренди  виробничих приміщень б/н від 01.09.2006 р.;

2)          з актів не вбачається, куди саме представники ТОВ «Геліос-1» здавали цибулю (не вказана адреса складу, бази,  приміщення  тощо);

3)          такий порядок закладки продукції не передбачений Договором.

Крім того, в долучених до справи копіях актів  на вивіз сміття зазначено, що (мовою  оригіналу) «…было вывезено на свалку мусора с принятия лука на хранение…».

Колегія суддів вважає, що вищезазначені  акти по суті  фіксують фактичні дії сторін щодо передачі від ТОВ «Геліос-1» до СТОВ «Краса Херсонщини» продукції в  певній  кількості та якості, а не орендованих приміщень. Тому  правова природа  правовідносин, що склалися між сторонами, в даному випадку інша, ніж  відносини з оренди. Тож, вказані правовідносини мають регулюватися  відповідними нормами матеріального права  без посилання на договір оренди б/н від 01.09.2006 р.

Податкові  накладні СТОВ «Краса Херсонщини», подані  позивачем у справі, колегією  суддів до уваги також не приймаються, оскільки порядок оформлення господарських операцій в бухгалтерському обліку в даному випадку  відрізняється від правової  кваліфікації  правовідносин сторін з точки  зору  норм права.  Крім того, правомірність видачі податкових  накладних  оцінюється спеціально уповноваженими на  те  органами  держави  і  не  є предметом  розгляду  у  даній  справі.  

Листування СТОВ «Роздольне» з ЗАТ «Кримська фруктова  компанія» також   не є  належним доказом використання  відповідачем приміщень  за Договором, оскільки воно велося  між особами, які  не мають ніякого відношення  до відносин сторін за  Договором оренди від 01.09.2006 р.

           Відповідно до положень ст.  32 Господарського  процесуального кодексу  України  доказами у справі є будь-які фактичні дані,  на підставі яких господарський суд  у  визначеному  законом порядку  встановлює  наявність  чи  відсутність обставин,  на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін,  а також інші  обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст. 34 ГПК України обставини  справи, які  відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися  іншими   засобами  доказування.

Враховуючи вищевикладене, а також положення  статей 32, 34 ГПК України, колегія суддів вважає  щоденні  акти закладки цибулі, акти списання  лушпиння, витяг з Журналу реєстрації закладки продукції, листування СТОВ «Роздольне» з ЗАТ «Кримська фруктова компанія», податкові накладні СТОВ «Краса Херсонщини» неналежними  доказами у справі, які не підтверджують факт  користування відповідачем орендованими за Договором від 01.09.2006 р.  приміщеннями.

Посилання  позивача на судові  акти господарського суду Херсонської області по справі № 1/294-07 (рішення від 18.10.2007 р., ухвала від 27.11.2007 р.)  колегією  суддів до уваги не приймаються, оскільки постановами Вищого Господарського Суду України від 27.12.2007 р.  вказані  судові  акти скасовано.

          За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення на підставі Договору оренди б/н  від 01.09.2006 р. 272120,00 грн. орендної плати,    22686,61 грн.  пені, 5270,93 грн. річних та 18401,67 грн.  збитків від інфляції  відсутні.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Херсонської області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати у справі покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

                 

       1.   Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Краса»  (с. Роздольне Каховського району Херсонської області)  залишити без задоволення.

       2. Рішення господарського суду Херсонської області від 19.09.2007 р.                                             у  справі  № 4/225-07  залишити  без змін.

  

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Яценко О.М.