У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.01.08                                                                                               Справа №4/199

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді  Зубкова Т.П.    , Кричмаржевський В.А.  , Яценко О.М.

при секретарі: Соколові А.А.

За участю представниківсторін:

від позивача  –  Максимов  Д.А. (довіреність б/н від 19.04.2007 р).

від відповідача –  не з’явився

від 3-ої особи – не з’явився  

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради (м. Херсон)

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2007 р.                                                       у справі   № 4/199

за позовом       Приватної фірми «Лідер» (м. Херсон)

до відповідача Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету  

                          Херсонської міської ради (м. Херсон)

третя особа      Херсонська міська рада (м. Херсон)

про стягнення суми,

18.03.2003 р. позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Управління житлового господарства Херсонського міськвиконкому м. Херсону 107534,87 грн. основного боргу за Договором б/н від 01.01.2000 р. по благоустрою території м. Херсона (арк. справи 2, Том І).

15.05.2003 р. господарським судом Херсонської області було винесено рішення у справі № 4/199, яким позов задоволено частково, стягнуто з Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь позивача   80340,37 грн. основного боргу, в решті позову відмовлено (арк. справи 65, Том І).

13.11.2003 р. ухвалою господарського суду Херсонської області було надано відстрочку виконання рішення від 15.05.2003 р. у справі до 01.01.2004 р. (арк. справи 79, Том І).

10.11.2004 р. ухвалою господарського суду Херсонської області було задоволено заяву  відповідача (УЖГ виконкому Херсонської міської ради) про встановлення способу і порядку виконання  рішення у справі шляхом  стягнення боргу з розрахункового рахунку № 35410009001588 в банку УДК Херсонської області (арк. справи 104, Том І).

17.05.2006 р. Ухвалою господарського суду Херсонської області за заявою позивача в порядку процесуального правонаступництва було здійснено  заміну первісного відповідача (боржника) – Херсонського міського управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради на  його правонаступника – Головне управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради (арк. справи 134, Том І).

21.07.2006 р. Постановою Запорізького апеляційного господарського суду ухвалу господарського суду Херсонської області від 17.05.2006 р. у справі № 4/199 скасовано, у здійсненні процесуального правонаступництва у справі шляхом  заміни первісного відповідача – Управління житлового господарства виконавчого комітету Херсонської міської ради на Головне управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради – відмовлено (арк. справи  38, Том ІІ).

Ухвалою господарського суду Херсонської  області від 21.08.2006 р. у справі           № 4/199 було прийнято до розгляду заяву позивача про перегляд рішення суду від 15.05.2003 р. у справі за нововиявленими обставинами (арк. справи 43, 56 Том ІІ).

26.09.2006 р. позивач письмовою заявою уточнив позовні вимоги, просив стягнути 80340,00 грн. боргу з Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради  (арк. справи 64, Том ІІ).

За результатами перегляду рішення у справі № 4/199 за нововиявленими обставинами  господарський суд Херсонської області скасував рішення від 15.05.2003 р. і 09.10.2006 р. прийняв нове рішення, яким стягнув 80340,37 грн. основного боргу на користь позивача з Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради (арк. справи 94, Том ІІ).

Постановою Вищого господарського суду  України від 14.03.2007 р. рішення господарського суду Херсонської області від 09.10.2006 р. у справі № 4/199 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (арк. справи 121, Том ІІ).  

06.04.2007 р. ухвалою господарського суду Херсонської області залучено до участі у справі в якості відповідача Херсонську міську раду (арк. справи 131, Том ІІ) (Колегія суддів зазначає, що у рішенні господарського суду Херсонської області від 10.07.2007 р. Херсонську міську раду визначено, як третю особу).

04.05.2007 р. позивач збільшив позовні вимоги: повідомив, що 27.12.2006 р. відповідач погасив заборгованість в сумі  80340,37 грн., і просив стягнути з відповідача на підставі ст. 214 ЦК УРСР, ст. 625 ЦК України суму збитків у розмірі 39816,06 грн., які складаються з 31159,11 грн. інфляційних  втрат  та 8656,95 грн. – 3 % річних за період невиконання грошового зобов’язання – з 27.05.2003 р. по 27.12.2006 р. (арк. справи 136, Том ІІ).

10.07.2007 р. позивач остаточно уточнив позовні вимоги: просить стягнути з відповідача на свою користь 27194,50 грн. основного боргу та суму збитків у розмірі 39816,06 грн. (31159,11 грн. інфляційних  втрат  та 8656,95 грн. – 3 % річних); в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 80340,37 грн. просить припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмета спору (арк. справи 40, Том ІІІ).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.07.2007 р. у справі                                 № 4/199 (суддя Скобєлкін С.В.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 27194,50 грн. основного боргу, 31159,11 грн. інфляційних збитків та 8656,95 грн. – 3 % річних, а також 670,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 80340,37 грн. основного боргу провадження у справі припинено на підставі п. 1-1                             ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмета спору (арк. справи 45, Том ІІІ).

              Рішення суду мотивовано приписами ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України,                        ст.ст. 173, 193 Господарського Кодексу України, умовами Договору б/н від 01.01.2000 р. та наявністю заборгованості  за  цим  договором.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Головне управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2007 р. у справі                      № 4/199 в частині стягнення боргу в сумі 27194,50 грн. скасувати.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2007 р. у справі № 4/199 щодо стягнення 27194,50 грн. прийнято необґрунтовано. Вказує, що при звірці розрахунків між сторонами 15.05.2003 р. було встановлено, що борг Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради перед позивачем складає               80340,37 грн. Посилається на те, що Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 376 від 20.11.2002 р. «Про списання кредиторської заборгованості Головного управління з питань життєдіяльності міста, строк позовної давності якої минув» та  Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради № 169  від 20.05.2003 р. «Про списання кредиторської заборгованості управління житлового господарства» було визначено перелік підприємств, перед якими існує кредиторська заборгованість Управління житлового господарства, яка підлягає списанню, зокрема, підлягає списанню заборгованість перед ПФ «Лідер» в сумі 27194,50 грн.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.08.2007 р. апеляційна скарга Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради прийнята  до провадження та призначена до розгляду на 07.09.2007 р.

Розгляд апеляційної скарги відкладався на 25.10.2007 р. (у зв’язку з нез'явленням в судове засідання представника позивача та неподанням витребуваних доказів),  на 23.11.2007 р. (у зв’язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та 3-ої особи, неподанням витребуваних доказів, необхідністю витребування нових доказів), на 17.01.2008 р. (у зв’язку  з неподанням витребуваних доказів, необхідністю витребування нових доказів).

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 23 від 16.01.2008 р. справу № 4/199 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Зубкова Т.П. (доповідач), судді Кричмаржевський В.А., Яценко О.М.

Позивач  у справі – Приватна фірма «Лідер»  апеляційну скаргу відповідача                  не визнає. Свою позицію виклав у письмовому  відзиві на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення у справі залишити без змін. Зазначає, що заявник апеляційної скарги посилається на те, що сума заборгованості в розмірі 27194,50 грн. списана на підставі  рішень Херсонського міськвиконкому № 376 від 20.11.2002 р. та № 169  від 20.05.2003 р. як безнадійна, тобто така, строк позовної давності якої минув. В свою чергу позивач вважає, що ці рішення Херсонського міськвиконкому не можна брати до уваги, тому що вони відображають і регулюють ведення бухгалтерського обліку виконавчого органу – Головного управління з питань життєдіяльності міста, ці рішення не можуть поширюватися  на ПФ «Лідер» та створювати для позивача будь-які юридичні наслідки. Крім того, звертає увагу суду на те, що строк позовної давності для стягнення  зазначеної заборгованості на момент прийняття рішень ще не минув, оскільки згідно з договірними зобов’язаннями за договором підряду строк оплати визначений не був, а отже він повинен обраховуватися виходячи з моменту відповідної вимоги кредитора. На момент прийняття рішень така вимога прострочена не була, отже відсутні підстави вважати зазначену заборгованість безнадійною і такою, строк позовної давності для стягнення якої минув.  

В судовому засіданні 17.01.2008 р. представник позивача підтримав доводи, викладені у письмовому відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач (заявник апеляційної скарги) та  3-я особа в судове засідання      17.01.2008 р. своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується доданими до справи документами (повідомленнями про вручення поштових відправлень).

У попередніх судових засіданнях представник відповідача доповнив доводи, викладені в апеляційній скарзі. Вказав, що позивачем не надано належних доказів (Актів приймання виконаних робіт) на підтвердження виконання ним робіт за договором на суму      107534,87 грн., документально підтверджується лише виконання робіт на суму        80340,37 грн., яка вже сплачена відповідачем.

3-я особа в письмовому відзиві на апеляційну скаргу, наданому в судовому  засіданні 23.11.2007 р., просить апеляційну скаргу відповідача задовольнити.  Звертає увагу суду на те, що рішенням від 15.05.2003 р. у даній справі господарський суд Херсонської області відмовив Приватній фірмі «Лідер» у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача боргу в сумі 27194,50 грн. через недоведеність.

За заявою представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання 17.01.2008 р., за згодою присутнього представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України  в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами  повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2000 р. між Управлінням житлового господарства Херсонського міськвиконкому (замовником) та Приватною фірмою «Лідер» (підрядником, позивачем у справі) було укладено договір по благоустрою території м. Херсона (надалі – Договір).

           Відповідно до ст. 332 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на той час, за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника  з  його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.1 Договору підрядник прийняв на себе здійснення робіт по благоустрою території м. Херсона (прибирання зелених зон, санітарна очистка вулиць, вивіз сміття) по експлікаціям, погодженим з Замовником.

Строк дії Договору – з моменту його підписання до 31.12.2000 р. ( п. 5.1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору визначено, що підрядник зобов’язується виконати роботи  по благоустрою міста, а замовник зобов’язується проводити оплату згідно наданих актів виконаних робіт по формі № 2.

Сторони визначили у п. 3.1 Договору, що замовник оплачує  виконані роботи на     10 % нижче розцінок державних підприємств (МіськДУ, Трест Зеленгосп).

На виконання умов Договору позивач в  період з січня 2000 р. по червень 2000 р. виконав роботи на загальну суму 84348,17 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт (а саме, за період: з 26.05.2000 р. по 25.06.2000 р. – на суму 4350,56 грн.,    з 26.03.2000 р. по 25.04.2000 р. – на суму 7465,49 грн., з 26.05.2000 р. по 25.06.2000 р. – на суму 1942, 57 грн., з 26.05.2000 р. по 25.06.2000 р. – на суму 6786,78 грн., з 26.04.2000 р. по 25.05.2000 р. – на суму 3703,38 грн., з 26.04.2000 р. по 25.05.2000 р. – на суму 5768,76 грн., з 26.03.2000 р. по 25.04.2000 р. – на суму 5345,16 грн., з 26.03.2000 р. по 25.04.2000 р. – на суму 4792,63 грн., з 01.01.2000 р. по 25.03.2000 р. – на суму 7052,33 грн., з 26.12.1999 р. по 31.12.1999 р. та з 10.01.2000 р. по 21.01.2000 р. – на загальну суму 3630,79 грн.,                     з 26.12.1999 р. по 31.12.1999 р. та з 10.01.2000 р. по 21.01.2000 р. – на загальну суму 5692,60 грн., з 26.12.1999 р. по 31.12.1999 р. та з 10.01.2000 р. по 21.01.2000 р. – на загальну суму   9215, 86 грн., з 26.02.2000 р. по 25.03.2000 р. – на суму 6851, 64 грн.,            з 26.02.2000 р. по  25.03.2000 р. – на суму 4598,99 грн., з 26.01.2000 р. по 25.02.2000 р. – на суму 7150,63 грн.).

Згідно ст. 165 Цивільного кодексу УРСР  якщо строк виконання зобов’язання не встановлений ... кредитор має право вимагати виконання, а боржник має право провести виконання в будь-який час. Боржник зобов’язаний виконати таке зобов’язання в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором... Аналогічна норма міститься в ст. 530 Цивільному кодексі України.

Оскільки строк виконання замовником його зобов’язання щодо оплати виконаних робіт Договором не було встановлено, 22.10.2002 р. позивач направив йому претензію з вимогою оплатити заборгованість (арк. справи 10, Том І).

Замовник отримав зазначену вимогу 23.10.2003 р., однак залишив її без задоволення, своє зобов’язання щодо оплати виконаних позивачем робіт належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором.

Стягнення з Управління житлового господарства Херсонського міськвиконкому, правонаступником якого є відповідач у справі – Головне управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської  міської ради, 107534,87 грн. заборгованості  за  Договором, 31159,11 грн. втрат від інфляції та 8656,95 грн. – 3% річних було  предметом  судового  розгляду  у  даній  справі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування господарським судом норм чинного законодавства, колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду знаходить  апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, не надав суду належних доказів виконання ним робіт за Договором на суму 107534,87 грн.

Долученими до матеріалів справи актами виконаних  робіт підтверджується  факт виконання робіт за Договором на загальну суму 84348,17 грн., отже, в цій сумі позовні вимоги про стягнення основного боргу  за  Договором  заявлені обґрунтовано.

Додатково подані позивачем  під час розгляду апеляційної  скарги акти виконаних робіт не приймаються колегією суддів у якості доказів в обґрунтування вимог з заявлених підстав, оскільки свідчать про виконання позивачем робіт у 1999 році, тобто,  до  укладення Договору  від 01.01.2000 р., на  підставі  якого заявлено позов.

Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог щодо стягнення основного боргу на Акт звірки взаємних розрахунків від 05.09.2001 р. (арк. справи 41, том 3) не приймається судом до уваги, оскільки зазначений акт свідчіть про загальний стан розрахунків  сторін,    а   не  конкретно за  Договором від 01.01.2000 р., посилання на який в Акті взагалі відсутнє.

Колегія суддів зауважує, що сам позивач у своїх додаткових поясненнях (вх. № 4143 від 20.11.2007 р. – арк. справи 81 Том 3) вказав, що 107534,87 грн. – це залишок заборгованості станом на 05.09.2001 р.  за весь період  співпраці  позивача  з  відповідачем.

Не приймаються судом до уваги і посилання заявника апеляційної скарги на те, що 15.05.2003 р. в Акті звірки взаємних розрахунків сторони визначили суму заборгованості відповідача у розмірі 80340,37 грн. (арк. справи 59, том 1).

З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити, що акти звірки розрахунків  є лише документами бухгалтерського обліку, але у будь-якому разі не є належними доказами існування чи відсутності заборгованості.

В процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість в сумі 80340,37 грн., що підтверджується долученими до справи  копіями банківської виписки та платіжної вимоги (арк. справи 19, 21 Том 3).  

Таким чином,  суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення 80340,37 грн. основного боргу на підставі  п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.   

В той же час, з огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд безпідставно задовольнив позовні вимоги про стягнення 27194,50 грн. основного боргу у повному обсязі, оскільки  документально підтверджена сума боргу за Договором,  з урахуванням здійсненої відповідачем оплати, становить 4007,80 грн. (84348,17 грн. – 80340,37 грн.).

Доводи заявника апеляційної скарги про те, що заборгованість за Договором (за винятком 80340,37 грн.) було списано, не ґрунтуються на нормах права, тому не приймаються колегією суддів до уваги.

Згідно ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також                  3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічну норму містила ст. 214 ЦК УРСР.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 31159,11 грн. втрат від інфляції.

В той же час, в частині  стягнення 3 % річних вимоги позивача  слід задовольнити частково, оскільки сума  річних за заявлений період складає не 8656,95 грн., як  визначено  судом  першої  інстанції,  а  8650,35 грн.

Таким чином, враховуючи  допущене  судом  першої  інстанції  неповне  з’ясування  обставин та невідповідність  висновків  фактичним  обставинам справи, судовий  акт  у справі  слід змінити, позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши 4007,80 грн. основного боргу, 31159,11 грн. втрат від інфляції та  8650,35 грн. – 3 % річних. В частині стягнення 80340,37 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору. В іншій  частині позову слід відмовити.   

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати 1341,00 грн. судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції (в т.ч., 1241,57 грн.  державного мита та 99,43 грн. витрат на ІТЗ судового процесу). З урахуванням здійсненої відповідачем оплати судових витрат у справі в сумі 921,40 грн. (в т.ч., 830,40 грн. державного мита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу), що підтверджується копією банківської виписки (арк. справи 20 Том 3), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 392,60 грн.  

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

                                                ПОСТАНОВИВ:   

       1.  Апеляційну скаргу Головного управління з питань життєдіяльності міста  виконавчого комітету Херсонської міської ради (м. Херсон) задовольнити частково.

       2. Рішення господарського суду Херсонської області від 10.07.2007 р.                                                       у справі   № 4/199 змінити.

3.     Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

        «Позов задовольнити частково.

       Стягнути з Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Радянська, 45) на користь Приватної фірми «Лідер» (73000, м. Херсон, вул. Комарова, 9-Б) 4007,80 грн. основного боргу, 31159,11 грн. втрат від інфляції, 8650,35 грн. – 3% річних, 392,60 грн. судових витрат.  Видати наказ.

  В частині стягнення основного боргу у розмірі 80340,37 грн. провадження у справі припинити.

  В іншій частині позову відмовити».

      4.  Стягнути з Приватної фірми «Лідер» (73000, м. Херсон, вул. Комарова, 9-Б) на користь Головного управління з питань життєдіяльності міста виконавчого комітету Херсонської міської ради (73000, м. Херсон, вул. Радянська, 45) 115,93  грн. державного мита  за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу відповідних наказів із вказівкою необхідних реквізитів доручити господарському суду Херсонської області.

 

 

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

 судді  Зубкова Т.П.  

 Кричмаржевський В.А.  Яценко О.М.