ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" січня 2008 р. | Справа № 6/85-92. |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мар'янівка МТС"
До Відкритого акціонерного товариства "Волиньхолдинг"
Про визнання договору недійсним.
Заступник голови
господарського суду,суддя Пахолюк Валентина Анатоліївна.
Представники:
Від позивача :Корольчук Ю.М. - дов. від 17.10.2007р.
Від відповідача :Волдінер Ф.А. - дов. від 07.05.2007р.
Суть спору:
Позивач- ТзОВ "Мар'янівка МТС" звернувся із позовом до ВАТ "Волиньхолдинг" про визнання договору, укладеного шляхом оформлення доручення ЯЗН № 843921 від 23.04.2004р. та накладних від 23.04.2004р. № 119 та від 22.04.2004р. № 166 недійсним.
В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що він , як продавець помилився в результаті свого недбальства щодо обставин, які мають істотне значення, а саме його прав і обов'язків в частині поширення на виробників цукру норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру " від 17.06.1999р. щодо визначення мінімальних цін на цукор в операціях з реалізації цукру власного виробництва та на те, що в момент вчинення правочину сторонами не додержано вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК України , що є підставою для визання правочину недійсним згідно ч.1 ст.229 Цивільного кодексу України.
Відповідач у письмових поясненнях по суті позову проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що помилки при укладенні договору купівлі-продажу шляхом видачі доручення та підписання накладних №№ 116,119 від 22.04.2004р. та 23.04.2004р. щодо ціни цукру не було.
Додатково в обгрунтування заперечень подав суду договір № 06/Р200 пд 116 від 05.12.2006р., додаткову угоду № 3 від 10.08.2007р.., накладну № 1442 від 11.12.2007р.
Водночас, з метою правильного та об'єктивного вирішення спору позивача ухвалами суду від 22.10.2007р. та 26.11.2007р. було зобов'язано подати оригінали документів: довіреності, накладних, документів, які підтверджують оплату поставленого згідно накладних №№119 та 116 від 23.04.2004р. та 22.04.2007р. цукру.
Позивач вимог ухвал суду не виконав, витребуваних документів суду не подав, причин неподання суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
ТзОВ "Мар'янівка МТС" ( продавець) та ВАТ "Волиньхолдінг" ( покупець) уклали договір купівлі-продажу цукру-піску шляхом оформлення доручення ЯЗН № 843921 від 23.04.2004р. та накладних від 23.04.2004р. № 119 та від 22.04.2004р. № 166 .
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.
Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов’язки на підставі договору купівлі-продажу укладеного шляхом підпису накладної на відпуск товару, як це передбачено п.2 ст.639 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона
( продавець) передає або зобов’язується передати майно ( товар) у власність другій стороні
( покупцеві) , а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Разом з тим, позивач не подав суду докази виконання договору купівлі-продажу в частині проведеної оплати.
Між тим, сторони в судовому засіданні не заперечують про те, що розрахунок покупцем було проведено в повному розмірі.
Позивач - ТзОВ "Мар'янівка МТС"( продавець за угодою), як на підставу для визнання даного договору недійсним посилається на п.1 ст.229 Цивільного кодексу України , оскільки вважає, що діяв під впливом помилки. Стверджує , що він при вчиненні правочину помилився щодо обставин, які мають істотне значення, а саме його прав і обов'язків в частині поширення на виробників цукру норм Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру" від 17.06.1999р. щодо визначення мінімальних цін на цукор в операціях з реалізації цукру власного виробництва.
Разом з тим, згідно ст. 626,628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Разом з тим , п.1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України, за якою недійсною визнається та угода, що не відповідає вимогам закону.
Згідно роз’ясненням Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999р. з послідуючими змінами і доповненнями, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме : відповідність змісту угод вимога закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Статтею 229 Цивільного кодексу україни, на яку посилається позивач як на підставу своїх позовних вимог, встановлено, що правочин, який вчинено внаслідок помилки може бути визнаний недійсним. Разом з тим, відповідно до п.13 Розснення Вищого арбітражного суду України за № 02-5/111 від 12.03.1999р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" з послідуючими змінами та доповненнями, під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди. Помилка в мотивах угоди, а також неправильна уява про норму права не підпадають під ознаки статті 229 Цивільного кодексу України.
Водночас, в судовому засіданні встановлено про те, що позивач мав неправильну уяву про норму права.
Разом з тим, зі змісту ст. 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину. До вказаних умов треба віднести : законність змісту правочину; наявність у особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності; вільне волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі; відповідність форми вчинення правочину вимогам закону.
Правочин є чинним , якщо він не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам громадянського суспільства.
Таким чином, договір купівлі-продажу , що укладений ТзОВ "Мар'янівка МТС"
( продавець) та ВАТ "Волиньхолдінг" ( покупець) шляхом оформлення доручення ЯЗН № 843921 від 23.04.2004р. та накладних від 23.04.2004р. № 119 та від 22.04.2004р. № 166 . відповідає вимогам закону; укладений з додержанням дозволеної законом форми та правоздатними сторонами.Про те, що даний договір було укладено під впливом помилки судом не встановлено.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, позивач не підтвердив позовні вимоги належними доказами,не довів про те, що спірний договір був укладений під впливом помилки, як це визначено нормами закону, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Враховуючи викладене, у позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст.11,203,215, Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-
в и р і ш и в :
1.В позові відмовити.
Заступник голови
господарського суду,суддя Пахолюк В. А.