Головуючий у 1 інстанції - Євтіфієв В.М.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2011 року справа №2а-453/11/1231
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
при секретарі судового засіданні Казаковій Т.М.
за участю представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 р. у справі № 2а-453/11/1231 (головуючий І інстанції Євтіфієв В.М.) за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії ,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя Донецької області про визнання протиправними дій по відмові у перерахунку пенсії відповідно до ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за рік який передує зверненню до пенсійного фонду. А також просив суд застосувати індекси інфляції при виплаті донарахованих сум пенсії.
Постановою суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вказав, що законодавством передбачено при перерахунку пенсії працюючим пенсіонерам застосування заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за рік попередній зверненню.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірним, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону № 1058-IV, застосовуючи показник заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за календарний рік, що передував року звернення.
Відповідач перерахував пенсію на підставі заяви від 20 травня 2010 року з 01 червня 2010 року з застосуванням страхового стажу.
Розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV в редакції станом на 9 липня 2007 року.
Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, Законом, враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.
Далі, сам термін «перерахунок пенсії» за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього закону, зокрема, при її призначенні.
Згідно частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV.
Відповідно до її положень заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць(Кз+Кз+Кз+...+Кз);
1 2 3 n
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії (як за певний місяць конкретного року, так і в цілому за календарний рік) затверджуються Пенсійним фондом України і доступні на його офіційному сайті pfu.gov.ua.
Слід зазначити також, що саме ці показники управління Пенсійного фонду України на місцях застосовують при призначенні пенсій (при цьому беручи до уваги його розмір саме за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії), а також при визначенні коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, за формулою, яка також наведена в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV.
Взагалі, при зверненні працюючих пенсіонерів до управлінь Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, останніми визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 40 цього Закону.
Винятком є лише застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу.
Відповідачем, з врахуванням сумісного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.09 № 20/0/18-09/039 та Пенсійного фонду України від 11.03.09 № 4096/02/01 (далі – лист від 11.03.09), застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, незважаючи на звернення пенсіонера за перерахунком пенсії в 2010 році.
Проте, це суперечить положенням частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.
Стосовно розбіжностей у найменуванні показника середньої заробітної плати («працівників, зайнятих у галузях економіки України», що міститься в тексті частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, і «на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії», що затверджується Пенсійним фондом України), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Фактично Законом № 107-VІ (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.
Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV Законом № 107-VІ, визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684.
В зв’язку з прийняттям Закону № 107-VІ та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV, зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3, та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 147/14838.
В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837, було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Зазначені положення пункту 11 постанови № 530, яка набрала чинності 22 травня 2008 року, є чинними, не суперечать відповідним положенням Закону № 1058-IV (їх загальному змісту і сутності), тому їх також слід застосовувати до спірних правовідносин.
Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій. Вибірковість в цьому питанні відповідача, що зазначено і в листі від 11.03.09 (застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення, для призначення пенсії і незастосування його для перерахунку), не відповідає принципу верховенства права та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Взагалі, позиція органу пенсійного фонду ставить під сумнів можливість реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення.
Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
При цьому колегія вважає необхідним вказати, що при перерахунку необхідно виходити із заробітної плати ОСОБА_4 яка враховується для обчислення пенсії за період з 01 березня 1987 року по 29 лютого 1992 року з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 1,82282.
Крім того колегія суддів зазначає, що відповідно ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Колегія суддів вважає, що заявлені вимоги про застосування індексу інфляції до непвиплачених сум є передчасними, оскільки вони не нараховані.
Згідно частині 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та iнтеpeciв фізичних ociб, прав та інтересів юридичних ociб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових i службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на ocнові законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача. При таких обставинах колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення сум інфляції задоволенню не підлягають.
Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
При таких обставинах постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови якою необхідно задовольнити позовні вимоги.
Повний текст рішення складений 24 червня 2011 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 р. у справі № 2а-453/11/1231 – задовольнити.
Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 11 лютого 2011 р. у справі № 2а-453/11/1231 – скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_4 – задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області при проведенні перерахунку пенсії в 2010 році.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити ОСОБА_4 перерахунок та виплату йому пенсії у відповідності зі ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким при проведенні перерахунку застосувати показник заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за календарний рік, що передував року звернення за перерахунком пенсії, тобто за 2009 рік, який складає 1650,43 гривень, починаючи з 01 вересня 2010 року, виходячи із заробітної плати яка враховується для обчислення пенсії за період з 01 березня 1987 року по 29 лютого 1992 року з індивідуальним коефіцієнтом заробітної плати 1,82282 та виплатити донараховані в результаті цих перерахунків суми пенсії.
В решті позову відмовити.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко