Судове рішення #16190670

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


"08" червня 2011 р.       справа № 2а-743/10


Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Мельник В.В.

          суддів:                     Туркіної Л.П.  Проценко О.А.

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області на постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2010 року у справі  № 2-а-743/2010 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії дитині війни, а також поновити пропущений строк для звернення до суду, -

                                                       ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області (далі по тексту відповідач), в якому просила поновити строку для звернення до суду за період з 22 листопада 2007 року до 22 листопада 2010 року, оскільки, позивач керувався тим, що стягнення сум може бути здійснене у межах строку позовної давності, і позивач не знав  та не міг знати про рішення, яке прийняте Конституційним судом України, зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити позивачу недоплачену, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день розгляду справи.

Постановою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2010 року у справі  № 2-а-743/2010 (суддя Шелесько В.Д.) позов задоволено.  В поновленні строку звернення позивачу до суду за захистом свого права відмовлено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії  позивачу з підвищенням їй на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати з 29 травня по 16 грудня 2010 року з врахуванням частково виплаченої допомоги за вказаний період. Інші позовні вимоги позивача залишити без розгляду.

Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, та винести нове, яким відмовити у задоволенні вимог позову.

Дана справа розглянута апеляційним судом  відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.

Колегія суддів переглядає справу  в межах доводів апеляційної скарги відповідача.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає,             що апеляційна скарга  не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно                         до ст. 1 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності                        з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг                       та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.

Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області.  

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2006р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення                         на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та «Про державний бюджет України на 2010 рік» дія стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносилися.

Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз’яснення,  що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними,                      не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення                                    про  їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, з урахуванням шестимісячного строку для звернення до суду з адміністративним позовом,  колегія суддів вважає,  що судом першої інстанції, зроблений правильний висновок, що в період з 29 травня по 16 грудня 2010 року позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно                для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом (ч.1 ст.28 Закону України              «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Однак, наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії                за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права                         на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком,                            як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст.64 Конституції України, конституційні права і свободи людини                     і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб,                    що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Законом України «Про соціальний захист дітей війни»реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни».

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої                     та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах                         і відповідно до законів України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.

З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача  на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо                          їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної  інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу                       без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального              і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Онуфріївському районі Кіровоградської області -  залишити без задоволення.

                     Постанову Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2010 року у справі  № 2-а-743/2010   -  залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.




Головуючий:                                                            В.В. Мельник

          Суддя:                                                            Л.П. Туркіна


          Суддя:                                                            О.А. Проценко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація