Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2011 року <   >           справа № 2а-6234/10/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання провести перерахунок розміру заробітної плати, -       

ВСТАНОВИВ:      

        ОСОБА_2 звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, апеляційного суду Луганської області про визнання  незаконною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо не проведення перерахунку заробітної плати з 19.08.2009 року з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 в редакції станом до 31.12.2005 року, та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу із зазначенням розміру заробітної плати виходячи із 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення  виплати, а з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнання незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування моєї заробітної плати з 19.08.2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнання незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати з 19.08.2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; зобов’язання апеляційний суд Луганської області провести перерахунок з 18 липня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку, позивач просила, здійснити виплату недоплачених сум з урахуванням обов’язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрацій України змін до посадового окладу. Також, позивач просила, зобов’язати Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати; зобов’язати Міністерство фінансів України та Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України                  № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 18 липня 2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року з урахуванням раніше проведених виплат.      

        Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконною бездіяльність апеляційного суду Луганської області щодо не проведення перерахунку плати та грошового забезпечення позивача з 19.08.2009 року з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 в редакції станом до 31.12.2005 року та неподання до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу грошового забезпечення позивача із зазначенням розміру заробітної плати та грошового утримання виходячи із 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнано незаконною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання позивача з 19.08.2009 року з розрахунку посадового окладу та грошового забезпечення в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; визнано незаконною бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неприйняття заходів з повного фінансування заробітної плати та грошового утримання позивача з 19.08.2009 року з розрахунку посадового окладу в розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат станом на момент проведення виплат, а з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас; зобов’язано апеляційний суд Луганської області провести позивачу з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, а з 19.08.2009 року перерахунок заробітної плати, визначивши її розмір з урахуванням посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених Законом на момент проведення виплат. Після перерахунку здійснити виплату недоплачених сум з утриманням обов’язкових податків та зборів з одночасним поданням до Державної судової адміністрації України змін до посадового окладу. Зобов’язано апеляційний суд Луганської області донарахувати та виплатити позивачу щомісячне грошове утримання з донарахованих сум заробітної плати; зобов’язано Міністерство фінансів України профінансувати вказані виплати; зобов’язано Державну судову адміністрацію України виділити апеляційному суду Луганської області з єдиного рахунку Державного бюджету України № 35213015004024, відкритого у Державному казначействі України МФО 820172, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, кошти для проведення виплати недоплаченої з 22.05.2008 року надбавки за вислугу років у розмірі 25 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас, в з 19.08.2009 року заробітної плати, обчисленої з урахуванням посадового окладу, виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених законом на момент проведених виплат з 19.08.2009 року з урахуванням раніше проведених виплат.

        Від відповідачів по справі, а саме від Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України надійшли апеляційні скарги, в яких вони просять постанову  Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.               

        Державна судова адміністрація України в своїй апеляційній скарзі зазначає, що згідно ч. 1 ст. 121 Закону України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 року № 3018-3, суди загальної юрисдикції фінансуються на підставі кошторисів і помісячних розписів видатків, затверджених відповідно до вимог цього Закону, в межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку встановленому Бюджетним кодексом України. Кошториси на відповідні бюджетні роки подавались згідно норм постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» до якої не внесені зміни в зв’язку з прийнятими судами рішеннями. Асигнування на виплати, що заявлені позивачем, не були передбачені в Державному бюджеті України на 2005-2010 роки, а відтак і в кошторисах видатків відповідних бюджетних установ, ДСА України як розпорядник бюджетних коштів позбавлений можливості витрачати бюджетні кошти на інші цілі та в інших межах, ніж передбачені кошторисами. Фонд заробітної плати використано у повному обсязі відповідно до кошторисних призначень, кредиторська заборгованість відсутня, що підтверджується звітом про виконання загального фонду кошторису установи та звіту про заборгованість бюджетних установ.

         Міністерство фінансів України в своїй апеляційній скарзі зазначило, що частиною 4 статті 51 Бюджетного кодексу України відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями і здійснення контролю за виконанням процедур та вимог, встановлених Бюджетним кодексом України, несуть розпорядники бюджетних коштів. З 01 січня 2003 року головним розпорядником коштів, передбачених в Державному бюджеті на утримання судів загальної юрисдикції, є Державна судова адміністрація України, яка несе відповідальність за фінансове забезпечення діяльності кожного суду. В свою чергу ДСА України мала була розробити бюджетний запит, у якому би обґрунтувала необхідність виділення коштів з державного бюджету на відшкодування у відповідні роки недоотриманої заробітної плати суддям, які працювали на посаді судді у зазначений період. Відповідно до ч. 2 ст. 35 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих Міністерству фінансів України бюджетних запитів. Бюджетний кодекс України та Положення про Міністерство фінансів України не передбачають підстав для фінансування заборгованості заробітної плати з міністерства на користь позивача, тому позовні вимоги до Міністерства фінансів України задоволенню не підлягають.

         Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

         Перевіривши за матеріалами справи наведені у скаргах доводи, колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду дійшла до наступного.     

          Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 працює на посаді судді апеляційного суду Луганської області з 10.09.1999 року.

        Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ «Про статус суддів», визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.

          Відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ (в редакції, що діяла станом на 01.01.2006) заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок. Розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя, та  складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років, інших надбавок.  

           Відповідно до абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2005       № 514 «Про оплату праці Голови, першого заступника Голови та  заступника Голови Верховного Суду України», посадовий оклад Голови Верховного Суду України з 01.06.2005 визначено у 15 розмірів мінімальної заробітної плати, а тому посадовий оклад суддів не може бути нижче 7,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

              Судом першої інстанції вірно встановлено, що на рівні Закону посадові оклади професійних суддів не встановлювались, а тому на реалізацію цього Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці суддів» було затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів згідно з додатками 1-6, які розраховано виходячи з кратності до мінімальної заробітної плати, а також розміри надбавок до посадових окладів суддів за кваліфікаційні класи, яка набрала законної сили з 1 січня 2006 року.

          Розміри посадових окладів керівників та суддів апеляційних судів викладено у додатку 4 вказаної Постанови та залежать від груп міст.

          Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 614 «Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці» Луганську область за оплатою праці віднесено до групи «поза групою».

          Таким чином, відповідно до додатку 4 до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 з 01 січня 2006 року посадовий оклад судді апеляційного суду Луганської області становить 9,5 розмірів мінімальних заробітних плат.

          Постановою Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 затверджено зміни що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865, а саме постанову доповнено п. 4-1 наступного змісту: «Установити, що розміри посадових окладів, передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 гривні і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не провадиться».

          Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2008 року визнано незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів».             

         Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року дана постанова окружного суду залишена без змін, однак  питання щодо повороту виконання судового рішення не прийнято, а тому колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005р. № 865» та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 856 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратили чинність лише з 19 серпня 2009 року, тобто з часу набрання чинності рішенням суду першої інстанції та є обов’язковою для виконання саме з цього часу.

          Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з цього моменту втрачає чинність пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», а тому  відповідачі Державна судова адміністрація України, Міністерство фінансів України та апеляційний суд Донецької області зобов’язані були застосовувати постанову № 865 в первісній редакції, тобто проводити розрахунок  посадового окладу судді з розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 19 серпня 2009 року з послідовним збільшенням відповідно до статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 № 835-VI та Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року № 1646-VI,  який спрямований на встановлення розміру прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, що забезпечить належний соціальний захист кожного громадянина України у період фінансово-економічної кризи,  який складає з 1 листопада 2009 року в розмірі 744 грн., а з 1 січня 2010 року  в розмірі 869 гривень.

         Таким чином, невиплата позивачеві заробітної плати, розрахованої з посадового окладу у розмірі 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, починаючи з 19 серпня 2009 року, є звуженням його законного права на отримання належної заробітної плати від держави як конституційної гарантії, пов’язаного з одночасним порушенням державою конституційної гарантії недоторканості судді, втручанням виконавчої влади у виключну сферу судової влади, що порушує фундаментальний принцип поділу влади, як демократичної організації держави в розумінні ст. 6 Конституції України.

         Позивач у позові, крім перерахунку заробітної плати з урахуванням розміру посадового окладу, розрахованого виходячи з 9,5 мінімальних заробітних плат, встановлених на законодавчому рівні, ставить питання про перерахунок надбавки за вислугу років відповідно до положень ст. 44 Закону України «Про статус суддів» в редакції, що діяла до 1 січня 2008 року.

        Так, ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» було передбачено, що суддям виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: при стажі роботи понад 3 роки - 10 відсотків, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

        Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007 змінено порядок нарахування надбавки за вислугу років та встановлено, що вказана надбавка розраховується у тих же відсотках, однак не від загальної суми щомісячного заробітку з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, а від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи.

        Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 справа № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України також і положення пункту 61 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до ст. 44 Закону України «Про статус суддів».

        Таким чином, зміни до абзацу 2 ч. 4 ст. 44 Закону України «Про статус суддів», внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», втратили чинність 22 травня 2008 року.

        Відповідно до п. 5 ст. 116 Закону України «Про судоустрій в Україні», Рада суддів України, розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів, розглядає питання правового захисту суддів, соціального захисту суддів та їх сімей і приймає відповідні рішення з цих питань, здійснює контроль за організацією діяльності судів та діяльністю державної судової адміністрації, заслуховує інформацію голів судів і посадових осіб державної судової адміністрації про їх діяльність, та виконує інші функції.

         Рішенням Ради суддів України від 27.06.2008 року № 105 зобов’язано Державну судову адміністрацію України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України та вищі спеціалізовані суди України обрахувати і включити до бюджетного запиту на 2009 рік кошти, необхідні для здійснення перерахунку заробітної плати, щомісячного грошового (довічного) утримання та вихідної допомоги суддям за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. та за період з 2005 по 2008 роки, а також підготувати пропозиції про внесення змін до скасованих постанов Уряду.

         Відповідно до ст. ст. 32-37 Бюджетного кодексу України, на Міністерство фінансів України покладено обов’язок щодо складання проекту закону про Державний бюджет України, визначення основних організаційно-методичних засад бюджетного планування, які використовуються для підготовки бюджетних запитів і розроблення пропозицій проекту Державного бюджету України, визначення на підставі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на наступний бюджетний період та аналізу виконання бюджету у поточному бюджетному періоді загального рівня доходів та видатків бюджету і надання оцінки обсягу фінансування бюджету для складання пропозицій проекту Державного бюджету України.

           Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України в терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України.

           Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як стосовно державного бюджету, так і місцевих бюджетів, якщо інше не передбачено законодавством України (стаття 111 Бюджетного кодексу України).

           Відповідно до Указу Президента № 182 від 03.03.2003 року, Державна судова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, та здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, у тому числі суддів у відставці, а також працівників апаратів судів.

           Статтею 126 Закону України «Про судоустрій України» встановлено, що Державна судова адміністрація України готує матеріали для формування пропозицій щодо бюджету судів та здійснює заходи щодо їх фінансування відповідно до цього Закону, здійснює матеріальне і соціальне забезпечення суддів, а згідно до приписів статті 58 Бюджетного кодексу України є розпорядником коштів , а тому зобов’язане  організовувати розроблення бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України, яке за результатами аналізу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту Державного бюджету, готує проект Закону про Державний бюджет України. Видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією та законами і не можуть бути скасовані чи зменшені без відповідної компенсації.

           Тобто, Державна судова адміністрація України повинна була внести до Міністерства фінансів України пропозиції щодо збільшення бюджетного фінансування судової системи у зв’язку з визнанням судом незаконними постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1243 «Про питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів» в частині встановлення розміру посадового окладу суддям; пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865» та пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів, що не було виконано в порушення вимог ст.ст. 20, 21 Бюджетного кодексу України,  а тому  порушено принцип відповідальності учасника бюджетного процесу, яким передбачено, що кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу (п.11 ч.1ст.7 Бюджетного кодексу України).

         Відповідно до наказу Державної судової адміністрації України від 09 червня 2004 року           № 82/04 «Про організаційні заходи щодо забезпечення подання на затвердження штатних розписів апаратів місцевих та апеляційних судів» обов’язок подавати штатні розписи до Державної судової адміністрації із зазначенням розміру фінансування оплати праці суддям покладено на апеляційний суд Луганської області, який і здійснює фактичну виплату заробітної плати позивачу.

          З огляду на зазначене, Державною судовою адміністрацією України, Міністерством фінансів України, апеляційним судом Луганської області не було своєчасно здійснено відповідного перерахунку посадового окладу та грошового забезпечення позивачу, оскільки нарахування заробітної плати та грошового утримання з 19.08.2009 року здійснювалось на підставі скасованого пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині зобов’язання, починаючи з 19 серпня 2009 року, здійснювати нарахування та виплату позивачу заробітну плату у відповідності до вимог діючого законодавства без застосування обмеження величини мінімальної заробітної плати та зобов’язання нарахування з 22 травня 2008 року надбавки за вислугу років у відсотках від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційні класи, підлягає зміні шляхом обмеження його дії кінцевим терміном, а саме датою винесення судового рішення, оскільки вирішувати спори на майбутнє суди не вправі.

На підставі вищезазначеного і керуючись статтями 195, 197, 198, 201, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ:   

           Апеляційні скарги Державної судової адміністрації України та Міністерства фінансів України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року – задовольнити частково.                              

           Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, апеляційного суду Луганської області про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання провести перерахунок розміру заробітної плати – змінити.  

В абзацах другому, третьому, четвертому, п’ятому та восьмому резолютивної частини постанови після слів «з 19 серпня 2009 року» та слів «з 22 травня 2009 року»  доповнити словами «по 29 вересня 2010 року».

В решті постанову суду - залишити без змін.   

            Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Колегія суддів:    О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон