Головуючий у 1 інстанції - Голуб В.А.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2011 року справа №2а-25295/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Сіваченка І.В. , Дяченко С.П.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: Шишова О.О.
суддів Сіваченко І.В., Дяченко С.П.
розглянувши в письмовому провадженні
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку в Донецькій області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по справі № 2а-25295/10/0570
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку в Донецькій області
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецькій області
про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2010 року УПФУ в м. Харцизьку звернулось з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м. Харцизьку, в якому просили суд зобов’язати відповідача стягнути та відшкодувати витрати на виплату пенсій за період серпень-вересень 2010 року на загальну суму 1429,20 грн.
В обґрунтування позову зазначило, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян-учасниць даної Угоди членів сімей здійснюється за законодавством держави, на території якого вони проживають. Відповідно до ч.2 ст.2, Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, спричинили втрату працездатності» шкода, заподіяна пошкодженням здоров"я, повинна виплачується Фондом соціального страхування нещасних випадків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010 року по справі № 2а-25295/10/0570 відмовлено в задоволенні позову. Суд першої інстанції вказав на те, що позивач обрав спосіб захисту який не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України у м.Харцизьку.
З постановою суду не погодилось УПФУ в м. Харцизьку та зазначили, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушені норми матеріального права. В апеляційній скарзі вказали, судом першої інстанції неправильно враховані приписи Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Сторони у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від них не надійшло клопотань про розгляд справи за їх участю. При таких обставинах суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
За частиною 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до пункту 3 розділу XI "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності": відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи й організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом (абзац третій). Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII, які були ліквідовані.
Актом про нещасний випадок підтверджено наявність страхового випадку відносно ОСОБА_2 (а.с.5)
Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року № 5-4/4 затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту - Порядок).
Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно таблиці розбіжностей за серпень, вересень 2010р., сума яка заперечується відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харзизьку становить 1429,20грн.
Відповідно пункту «г» статті 21 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання України зобов’язаний своєчасно, щомісячно та в повному обсязі відшкодовувати витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв’язку з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Відповідно п. «г» ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання України зобов’язаний своєчасно, щомісячно та в повному обсязі відшкодовувати витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв’язку з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Частиною 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлено, що усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.
Колегія вважає, що у разі незгоди територіального Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від підписання актів звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, територіальні Управління Пенсійного фонду України мають право звертатися до адміністративного суду з позовами про відшкодування витрат з виплати та доставки пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які повинні розглядатися по суті а не обмежуватися посиланням на централізований порядок вирішення цих питань. У даній справі позивач обрав належний спосіб захисту порушеного права, відновлення якого здійснюється шляхом прийняття судового рішення.
Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, помилково послався на неналежність обраного позивачем способу захисту порушеного права та на централізований порядок відшкодування витрат, оскільки саме вимоги про стягнення витрат на виплату пенсій є предметом спору та є належним способом захисту порушеного права, тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та постановити нову, якою задовольнити вимоги Пенсійного фонду.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного с суду від 24 грудня 2010 року по справі 2а-25295/10/0570– задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного с суду від 24 грудня 2010 року по справі 2а-25295/10/0570 – скасувати.
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області про стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 за період серпень-вересень 2010 року у розмірі 1429,20грн. –задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Харцизьку Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Харцизьку Донецької області суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 за період серпень-вересень 2010 року у розмірі 1429,20грн.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів після складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий О.О.Шишов
Судді І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко