Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2011 року справа №2а-26918/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
при секретарі: Солодько О.І.,
за участю: представника відповідача: Нестеренко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення витрат з виплати пенсії по втраті годувальника, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька звернулося до суду першої інстанції з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення витрат з виплати пенсії по втраті годувальника за період з 01.07.10 року по 30.09.10 року на загальну суму 7 021,23 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що виплату пенсій 17 пенсіонерам за період з липня по вересень 2010 року у сумі 7 021,23 грн., здійснено особам, що на час смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання? утриманці були працездатними (або не досягли пенсійного віку), отже не мали законних підстав для отримання страхових виплат відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Крім того, згідно п. 2 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, передбачений механізм відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - Пенсійному фонду України. Внаслідок чого, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не доведені правові підстави стягнення сум щодо відшкодування витрат.
Позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, в якій просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Обґрунтовано апеляційну скаргу тим, що на момент призначення пенсії пенсіонерки, щодо яких виник спір, досягли пенсійного віку. Згідно ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Тобто, позивач зазначає, що Пенсійний фонд має право звернутися до Фонду соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат з виплати пенсії по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку.
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача в судове засідання за викликом суду не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за липень - вересень 2010 року між позивачем та відповідачем, з розбіжністю, але були підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (арк. справи 25-27).
Згідно розрахунку, сума заборгованості Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Куйбишевському районі м. Донецька перед Управлінням Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька з причини того, що на час смерті годувальника утриманець був працездатним, складає 7 021, 23 грн., а саме по пенсіонерам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 (арк. справи 7).
В підтвердження позовних вимог позивачем до суду першої інстанції були надані довідки про перебування вказаних осіб на обліку у позивача та виплату їм пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, копії актів про нещасний випадок, копії свідоцтв про смерть, копії довідок про склад сім’ї, тощо.
Відповідачем не оспарюється факт призначення зазначеним особам пенсій у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, їх право на отримання пенсії та розмір призначених пенсій. Спірним є обов’язок Фонду відшкодовувати Пенсійному Фонду витрати у зв’язку з виплатами вказаних пенсій.
З цього приводу колегія зазначає наступне.
Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Згідно ч.2 ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІУ (далі – Закон № 1105-ХІУ) особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту «д» п.1 ч.1 ст. 21 Закону № 1105-ХІУ, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Крім того, ч.2 ст. 24 Закону № 1105-ХІУ передбачено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Слід зазначити, що спірні правовідносини між сторонами регулюються також Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що затверджено Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4.
Згаданий порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрати пов'язані із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України № І105-ХІУ (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.
Пунктом 4 зазначеного Порядку передбачено обов’язок відповідача відшкодувати позивачу сплачені ним пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Факт понесення цих витрат і їх розмір сторонами у справі не оспорюється, відповідач не наділений правом ревізувати на свій розсуд рішення позивача про призначення вказаного виду пенсії, тому колегія суддів дійшла до висновку щодо обґрунтованості та законності заявлених вимог.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв’язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задоволенню.
Постанова виготовлено в повному обсязі 11 лютого 2011 року.
Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення витрат з виплати пенсії по втраті годувальника скасувати.
Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення витрат з виплати пенсії по втраті годувальника за період з 01.07.10 року по 30.09.10 року на загальну суму 7 021,23 грн. задовольнити.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Куйбишевському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька суму витрат з виплати пенсії по втраті годувальника за період з 01.07.10 року по 30.09.10 року на загальну суму 7 021,23 грн.
Постанову суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон