Головуючий у 1 інстанції - Бондаренко Л.І.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року справа №2а-322/10/1232 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Карпушової О.В.
суддів Василенко Л.А. , Гімона М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на постанову Троїцького районного суду Луганської області від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернувся до Троїцького районного суду Луганської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни за період з 01.06.2010 року по 31.11.2010 року, включно.
Постановою Троїцького районного суду Луганської області від 24 грудня 2010 року позовні вимоги задоволено: визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Троїцькому районі Луганської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період часу з 01.06.2010 року по 31.11.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Зобов’язано УПФУ в Троїцькому районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період часу з 01.06.2010 року по 31.11.2010 року з урахуванням виплачених сум.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Троїцького районного суду Луганської області від 24 грудня 2010 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права. Апелянт зазначає, що положення ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно яких – фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. На виконання ст. 4 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 28.05.2008 р. КМУ прийняв постанову № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» п. 8 якої передбачає установити, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться з 1 жовтня 2008 року в розмірі – 49,80 грн. Станом на сьогодні постанова КМУ № 530 не визнана такою, що не відповідає Конституції України, а тому є чинною.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що згідно з пенсійним посвідченням позивач має статус «дитини війни» та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року по теперішній час має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 та № 10/рп/2008 від 22.05.2008 року були визнані неконституційними зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитині війни» у 2010 році у відповідності до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на застосуванні якого наполягає відповідач, оскільки відповідно до ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи щодо задоволення позовних вимог та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального права, тому підстави для скасування постанови відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області на постанову Троїцького районного суду Луганської області від 24 грудня 2010 року залишити без задоволення.
Постанову Троїцького районного суду Луганської області від 24 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Троїцькому районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дітям війни залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова Л.А. Василенко М.М. Гімон