Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - Васильєва І.А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 лютого 2011 року справа №2а-27858/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Васильєвої І.А.
суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 р. у справі № 2а-27858/10/0570 (головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е. ) за позовом Державного підприємства "Шахтарськантрацит" до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дій ,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2010 року позивач Державне підприємство "Шахтарськантрацит" (надалі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дій ,-
Свої позовні вимоги мотивовує тим, що , що кошти, які були перераховані ним на погашення податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2 – 3 квартали 2010р. платіжними дорученнями, в яких визначено призначення платежу: за 2 – 3 квартали 2010р. відповідач спрямував на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів, в результаті чого неправомірно нарахована пеня в сумі 41 941,29 грн., яку позивач визнає частково – в сумі 771,02 грн. з урахуванням днів прострочення сплати податкових зобов’язань, згідно розрахунку. Позивач вважає дії податкового органу щодо розподілу сплачених коштів позивачем вчинені з порушенням норм статті 19 Конституції України, статті 319 Цивільного кодексу України, згідно з якою власник за своїм розсудом володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, а також суперечать нормам Закону України «Про державну податкову службу в України» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які не наділяють податкові органи повноваженнями змінювати призначення платежу, що зазначене в платіжному дорученні платника податків. Крім того, позивач вважає, що податковий орган своїми діями порушує норми Порядку подання фінансовими установами органам державної податкової служби повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків і зборів (обов'язкових платежів) та заповнення розрахункових документів у разі сплати (стягнення) платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2002р. № 301, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.09.2002р. за № 735/7023 та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Харцизьку з нарахування пені в сумі 41 169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища. Зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Харцизьку внести зміни до облікової картки платника податків Державного підприємства «Шахтарськантрацит», виключивши суму пені 41 169,27 грн. зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.
Не погодившись з винесеною постановою, Державною податковою інспекцію у м. Харцизьку Донецької області було подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду.Доводи апеляційної скарги обгрунтовують невірним застосування судом, при винесенні рішення, норм матеріального і процесуального права а саме пункту 7.7. статті 7 наведеного Закону, зазначає, що податковий орган має право спрямовувати кошти позивача на погашення податкового боргу в календарній черговості його виникнення та нараховувати пеню за несвоєчасне його погашення тому скаржник вважає, що судом першої інстанції були неправильно зроблені висновки по справі.
Апелянт у своїй апеляційні скарзі просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обзязі.
Сторони у судове засідання не з»явились про дату, час та місце слухання справи повідомленні належним чином про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів важає розглядати апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами І та апеляційної інстанції встановлено,що Державне підприємство «Шахтарськантрацит» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Шахтарської міської ради Донецької області 30.04.2003р., включене до ЄДРПОУ за номером 32299510 (арк. справи 18, 29 - 31), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Харцизьку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач платіжними дорученнями № 16 від 03.08.2010р., № 386 від 08.09.2010р., № 395 від 09.09.2010р., № 104 від 07.10.2010р. та № 241 від 28.10.2010р. сплачував суми самостійно нарахованих податкових зобов'язань за 2-3 квартал 2010року, але кошти спрямовані не за призначенням платежу, вказаному в платіжних дорученнях позивача, що обґрунтовується відповідачем з посиланням на пункт 7.7. статтею 7 Закону № 2181).
Відповідно до підпункту 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно із підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 цього Закону, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Як вбачається з матеріалів справи, кошти, які позивач сплачував наведеними платіжними дорученнями відповідач спрямував не за призначенням платежу, тобто не на погашення податкових зобов’язань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2-й та 3-й квартали 2010р., а за 1-й квартал 2010р., в результаті чого нарахована пеня в сумі 41 941,29 грн., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків та розрахунком пені.
В межах даного спору, дії щодо нарахування пені в результаті зазначених операції в сумі 41 169,27 грн. є предметом оскарження в даній справі.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі – Закон № 2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181 встановлено що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно із пунктом «а» підпункту 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 зазначеного Закону, нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.
Відповідно до пункту 1.3 частини 1 статті 1 Закону № 2181, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пункту 1.2 частини 1 статті 1 Закону № 2181, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Отже, поняття податкового зобов'язання охоплюється поняттям «податкового боргу (недоїмка)», яке в свою чергу може бути або самостійно узгодженим платником податків або узгодженим в адміністративному чи судовому порядку.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, затверджена Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі – Інструкція № 290).
Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування в Україні», Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до пункту 3.4. Інструкції, нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає,що апеляційна скарга не підлягає задоволенню,а постанова суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом № 2181, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Відповідно до пункту 3.6. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123, зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).
Згідно із пунктом 4.1. Інструкції, нарахуванню в особових рахунках платників підлягає, зокрема, пеня, нарахована органом державної податкової служби. Відповідно до пункту 4.2.1. Інструкції, нарахування пені, самостійно визначеної платником, обліковується у розділі "Нарахування сум пені" за відповідними кодами операцій.
Таким чином, нарахування пені відображається в картці особового рахунку платника податків.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області не наділена правом чи обов'язком змінювати призначення платежу та безпідставно нарахував позивачу пеню в сумі 41 169,27 грн.
Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Таким чином , підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 р. у справі № 2а-27858/10/0570– залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2011 р. у справі № 2а-27858/10/0570-залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.А. Васильєва
Судді: В.Г.Яманко
Е.Г.Казначеєв